Волкер про обмін Цемаха: не думаю, що ми б дізналися щось нове від нього

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Передача Росії підозрюваного в справі літака рейсу MH17 Володимира Цемаха у межах обміну утримуваними особами була виправданою, заявив спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю ТСН.

«Вважаю, аби переконатися, що йде хоч якийсь діалог із Росією, важливо було повернути моряків додому. Важливо було повернути інших політичних ув’язнених, включно із Сенцовим. Усе це важливо. Не думаю, що ми б дізналися щось нове від підозрюваного в атаці на МН17, крім того, що ми вже знаємо. Тож не думаю, що ціна була настільки високою, як про це кажуть. Водночас важливо звільнити полонених з Росії. Дуже важливо», – сказав Волкер.

Він додав, що для «подальшого імпульсу» потрібно провести інші обміни, мають бути звільнені заручники на Донбасі та має бути прогрес у припиненні вогню, подальше розведення сил.

«Це кроки, на які Росія не хоче йти. Але обмін може сприяти певним можливостям для цього», – зазначив Волкер.

7 вересня Україна передала Росії Володимира Цемаха в межах обміну утримуваними особами. Це – колишній «командир протиповітряної оборони» угруповання «ДНР» у місті Сніжне, поблизу якого в липні 2014 року був збитий малайзійський «Боїнг» рейсу MH17.

У Нідерландах повідомили, що Україна затримала обмін утримуваними особами, щоб дати можливість прокуратурі Нідерландів допитати Цемаха, затриманого українськими розвідниками наприкінці червня під час спецоперації на окупованих територіях.

11 вересня стало відомо, що Нідерланди перекваліфікували Володимира Цемаха зі свідків у справі про збиття літака рейсу MH17 у небі над Донбасом у підозрювані.

 

Поліція має розслідувати антисемітський акт на Миколаївщині – Кислиця

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

«Антисемітський акт вандалізму з використанням символів нацистів має розслідуватися поліцією, а підозрювані опинитися у суді»

Волкер: кримські санкції проти Росії залишаться до деокупації півострова

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що санкції проти Росії через анексії Криму залишаться чинними до повної деокупації півострова. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «1+1».

Відповідаючи на запитання про ставлення до «винесення Криму за дужки» в питанні домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі, Волкер сказав, що потрібно розділяти санкції, які були запроваджені проти Росії за Крим і за Донбас.

«Перш за все, ми ввели санкції через російську анексію Криму, а також через те, що росіяни не виконують Мінських угод. І також через кілька інших причин, таких як напад на сім’ю Скрипалів у Великобританії. Якщо Росія буде виконувати Мінські угоди так, як вона взяла на себе зобов’язання це робити, тоді ми будемо розглядати ослаблення цих санкцій. Але санкції щодо Криму будуть залишатися настільки довго, скільки Росія буде продовжувати окупацію Криму. Інші санкції так само», – сказав Волкер.

Він зазначив, що, на його думку, зараз Росія не виконує Мінські домовленості, тому немає підстав послаблювати будь-які із санкцій.

У червні 2019 року Рада Європейського союзу ухвалила рішення про продовження санкцій проти Росії через анексію Криму і Севастополя.

Санкції переважно стосуються російського банківського і енергетичного секторів. Їх вперше запровадили влітку 2014 року і відтоді щоразу продовжували на пів року. Санкції стали відповіддю на анексію Росією Криму та підтримку Москвою бойовиків на Донбасі.

У США провели випуск українських моряків для служби на американських катерах (фото)

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

У Сполучених Штатах Америки відбулася церемонія випуску українських моряків, які пройшли навчання й підготовку у США для служби на патрульних катерах класу Island («Айленд»), що отримали імена «Старобільськ» (P190) і «Слов’янськ» (P191).

На церемонії, яка відбулася на базі Берегової охорони США в місті Балтиморі, штат Меріленд, виступили й посол України у США Валерій Чалий разом із командувачем Військово-морських сил України Ігорем Воронченком, повідомило посольство України у США.

 

Вони подякували керівництву Берегової охорони і всім, хто брав участь у проекті, за підготовку й цінний досвід, який вони передали українським морякам для покращення військово-морських спроможностей ЗСУ.

Посол також вручив почесні подарунки працівникам і службовцям Берегової охорони США.

Із американської сторони випускників привітав один із чільних командувачів Берегової охорони США контрадмірал Джозеф Воводіч.

Патрульні катери класу Island («острів» – катери названі іменами американських островів) були збудовані для Берегової охорони США. За даними з відкритих джерел, їх вважають дуже вдалими за їхніми мореплавними якостями, вони мають передове навігаційне і електронне обладнання, що дає можливість використовувати їх для найрізноманітніших функцій берегової охорони. Всього в 1985–1992 роках їх збудували 49, 37 із них – далі на службі в Береговій охороні США.

 

Їх планують поступово замінити на катери новішого класу. США вже передавали такі катери іншим державам – Пакистанові, Грузії і Коста-Риці.

Два такі катери, USCGC Cushing (WPB-1321) і USCGC Drummond (WPB-1323), збудовані 1988 року, отримала й Україна – урочиста передача відбулася майже рік тому, 27 вересня 2018-го. Україна отримує самі ці катери за програмою «Надлишкового оборонного обладнання» (Excess Defense Articles, EDA) безоплатно. Але Київ мав оплатити супутні витрати – такі, як техобслуговування, переобладнання і навчання екіпажів.

 

Тепер після завершення навчань екіпажів і переобладнання самих катерів їх мають доправити до України, до Одеси.

Керівник ОБСЄ підтримав «формулу Штайнмаєра»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Чинний голова Організації з безпеки і співпраці в Європі, міністр закордонних справ Словаччини Мірослав Лайчак виступив за виконання мінських домовленостей за так званою «формулою Штайнмаєра», дотримання якої вимагає Росія і проти якої різко заперечувала попередня влада України за президента Петра Порошенка.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Лайчак заявив, що цей план, який передбачає місцеві вибори на окупованій території без виведення російських гібридних сил і без перекриття кордону з Росією, є «добрим принципом» і «доброю основою» для того, як, за його словами, «правильно читати мінські домовленості».

При цьому в кулуарах форуму, відповідаючи на прохання Радіо Свобода уточнити таку позицію, Лайчак сказав: «Ми маємо мінські домовленості, але ми також бачили, що є різні інтерпретації їх. Те, що пропонував пан Штайнмаєр, було пропозицією, як іти вперед крок за кроком. І натепер це найсерйозніша, якщо не єдина серйозна, інтерпретація мінських домовленостей. Я також вважаю, що вона реалістична. І, схоже, це може бути той шлях, яким можна прийти до повного виконання мінських домовленостей».

А на запитання про те, чи можна довіряти Росії і її керівництву в тому, що вона виконає всі свої зобов’язання, в разі втілення «формули Штайнмаєра», Лайчак заявив: «Я не можу тут займатися спекуляціями. Але від російської сторони я кілька разів чув, що вона підтримує «формулу Штайнмаєра». Тож тепер настав час працювати над нею… Ми маємо план, і давайте почнемо працювати над його втіленням. Нинішні події дуже заохочують. Тож давайте доможемося того, щоб не втратити імпульсу».

Раніше 14 вересня в кулуарах цього ж форуму спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер наголошував із приводу нових розмов про «формулу Штайнмаєра», які знову почали лунати останніми днями, що вільні і справедливі місцеві вибори на нині окупованих територіях «можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», і «ми говоримо про політичну волю – Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт».

За формулою про порядок виконання мінських домовленостей, яку пропонував свого часу тодішній міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, закон про так званий «особливий статус» окупованих територій Донбасу (закон про особливий порядок місцевого самоврядування на них) мав би почати тимчасово діяти вже в день таких місцевих виборів там, а після звіту ОБСЄ про ці вибори вже й постійно. Дотримання саме такої послідовності домагається Росія. Сам же український закон, чинний наразі до 31 грудня, передбачає, що основна його частина почне діяти тільки з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування, обраними на таких виборах, що мають відбутися за низки умов, зокрема безпекових.

Україна ніколи не брала на себе ніяких зобов’язань щодо так званої «формули Штанймаєра». Ця формула фактично пропонує паралельне виконання безпекових і політичних пунктів мінських домовленостей. Україна досі твердо наполягала на необхідності спершу вирішити питання безпеки: припинення вогню, звільнення заручників, виведення російських військ і озброєнь із окупованих територій, роззброєння незаконних збройних формувань і передачу непідконтрольної частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ чи місії ООН, – перш ніж можна буде переходити до місцевих виборів та інших політичних питань.

Пристайко розповів про плани щодо виборів на Донбасі, «амністії», «особливого статусу» і компромісів

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко розповів на прес-конференції про позицію нинішньої влади щодо проведення місцевих виборів на нині окупованій частині Донбасу, так звані «особливий статус» для цієї території і «амністію» бойовиків, що їх передбачають мінські домовленості, а також заявив про необхідність подальших компромісів із боку Києва.

Виступаючи в кулуарах 16-ї зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Пристайко, зокрема, заявив: «Ми ніколи не погоджувалися на місцеві вибори на умовах бойовиків. На це не погоджувався попередній уряд, це не записано в мінських домовленостях. Як домовлено, місцеві вибори проводяться на основі законодавства України. Було запропоновано мати окремий закон, який описує спеціальні риси цих конкретних одних виборів. Але й там написано: на основі законодавства України. Ніколи ніхто, ні попередній, ні теперішній уряд, не погоджувався проводити вибори на умовах бойовиків».

Стосовно «повної амністії», якої прагнуть Росія і бойовики, Пристайко нагадав: «У 2015 році був проголосований закон «про амністію», який не передбачав ніяких повних «амністій». Так само ніяких повних «амністій» не передбачає ніяка робота теперішньої дипломатії».

Також міністр прокоментував питання про можливі зміни до Конституції України, які, на думку Росії і бойовиків, мали б піти їм на користь.

«Ми знову нагадуємо – так, як написано в мінських домовленостях, – там написано, що буде проведена реформа українського законодавства, конституційна реформа, в основі якої лежить децентралізація… Ми не вносимо ніяких змін в Конституцію. Ми продовжуємо наш шлях конституційної реформи, яку ми самі для України робимо, і основою цих змін є децентралізація – яка вже багато років в Україні йде доволі успішно», – заявив Пристайко.

«Що ми маємо на увазі? Ми пропонуємо тій стороні, яка зараз за лінією дотику, яка не є контрольована українським урядом, зрозуміти: шанс їхнього розвитку – це децентралізація. Вони можуть об’єднувати громади, вони можуть очікувати певних можливостей, зокрема фінансових, – так, як і всі області і райони, які є в Україні. Це і є максимальна пропозиція, яку ми робимо: зміни, реформа конституційна, в основі якої лежить децентралізація. Ми не вносимо в Конституцію ніяких ні «особливих», ні не особливих статусів», – сказав він.

Крім того, Пристайко прокоментував близьке завершення чинності нинішнього закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, який неформально й називають «законом про особливий статус» і який наразі діє до 31 грудня. При цьому міністр заявив про необхідність компромісів із обох сторін, у тому числі й із боку Києва.

«Сам цей закон, сама ідея «особливого статусу», яка прописана в чинному законі, – це був компроміс, який дозволив нам зупинити війну… Тепер ми маємо рухатися далі. Цей закон був дійсно розрахований до 31 грудня цього року, і я вважаю, що перед нашими депутатами стоїть надзвичайно складне завдання: яким чином змінити цей закон, написати новий закон, погодити цей закон – це дуже складна робота, яку уряд починає з нашим депутатським корпусом… Дуже багато деталей, як далеко ми зможемо просунутися в цьому законі, які необхідні компроміси з обох боків зробити, щоб на нашу землю прийшов мир нарешті. Це буде складна робота, і я просто не можу вам сказати, в якій формі воно буде», – сказав Вадим Пристайко.

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу. Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» п Верховна Рада ухвалила у вересні 2014 року терміном на три роки. Ним передбачено, що такий особливий порядок на окремих територіях буде введений на трирічний термін «після виконання всіх умов, викладених у статті 10 закону, зокрема в частині, що стосується виведення всіх незаконних збройних формувань, їхньої військової техніки, а також бойовиків і найманців із території України». Дію цього закону відтак двічі подовжували ще на рік, наразі до 31 грудня. Фактично він так і не почав діяти через невиконання своїх зобов’язань Росією і підконтрольними їй сепаратистами.

Одночасно Верховна Рада тоді ж ухвалила й закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб у зв’язку з подіями, що сталися в окремих районах Донецької і Луганської областей України», неформально названий «законом про амністію». Його розкритикували правозахисники як надто м’який, зокрема такий, що може позбавити жертв катувань права на справедливість. Урешті цей закон так і не був переданий на підпис президентові і відтак не набув чинності.

Волкер пояснив, що треба зробити для виборів на Донбасі

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер пояснив, що, на думку Вашингтона, необхідно зробити, перш ніж можна буде провести легітимні вибори на нині окупованій частині українського Донбасу.

Виступаючи на 16-й зустрічі форуму «Ялтинська європейська стратегія» в Києві, Волкер заявив, що для цього спершу необхідно вирішити питання безпеки, а це потребує політичної волі Росії, якої Москва не демонструє.

За його словами, виконанню мінських домовленостей про врегулювання на Донбасі заважає відсутність безпеки «навіть для того, щоб зробити перший крок – це вільні вибори».

«Вільні і справедливі вибори можуть відбутися тільки у вільному і безпечному середовищі», – сказав Волкер. «І ми говоримо про політичну волю. Росія досі не продемонструвала політичної волі, аби завершити конфлікт», – наголосив він.

Попереднього дня, 13 вересня, виступаючи в кулуарах цього ж форуму, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що Київ хотів би провести місцеві вибори одночасно і на вільній території України, і на нині окупованій частині Донбасу «за українським законодавством», не уточнивши, яким чином його можна дотриматися під окупацією.

Після того президент Володимир Зеленський наголосив, що питання виборів на непідконтрольних Києву територіях Донбасу може обговорюватися лише після виконання низки умов, серед яких – виведення російських військ.

Після заяви Зеленського Пристайко ввечері 13 вересня заявив, що Київ не буде проводити «фейкові вибори» на окупованих територіях, а має намір «якомога швидше організувати чесні місцеві вибори, відповідно до законодавства України та під відповідним міжнародним спостереженням».

Місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей, за українським законодавством і під спостереженням ОБСЄ, передбачені мінськими домовленостями про врегулювання на нині окупованій частині Донбасу.

Москва домагається, щоб такі вибори були проведені без виведення звідти російських військ і озброєнь і без роззброєння місцевих незаконних збройних формувань, за умов безконтрольності українсько-російського кордону на окупованій ділянці. Позиція Києва полягає в необхідності спершу вирішити всі питання безпеки, перш ніж можна буде переходити до політичних моментів «Мінська».

Голова МЗС України про відносини з Росією: «є певне потепління, відлига»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

У відносинах України та Росії спостерігається «певне потепління», заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко в ефірі телеканалу «Інтер».

«Ми зараз шукаємо компроміс, як відновити мир. Вочевидь це не входить в інтереси Росії. Саме для цього і придуманий мінський формат, домовленості. На скільки Росія зараз готова домовлятися – є певне потепління, відлига. І [президент України Володимир] Зеленський намагається це використати», – сказав Пристайко.

Він додав, що Зеленський «не збирається чекати наступні п’ять років, поки будуть помирати військові».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За оцінками ООН, станом на 31 грудня 2018 року, унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.