Антикорупційний суд вирішив не відсторонювати детективів НАБУ від справи «Роттердам +»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Вищий антикорупційний суд України вирішив не відсторонювати детективів Національного антикорупційного суду України від провадження стосовно енергетичної формули «Роттердам +».

«У понеділок, 30 листопада, слідча суддя Вищого антикорупційного суду не задовольнила заяви адвокатів про відвід детективів Національного антикорупційного бюро у справі «Роттердам +». Дана ухвала оскарженню не підлягає», – заявили в суді.

Повний текст із мотивами суду повинен бути оголошений 4 грудня 2020 року о 15:30.

27 жовтня Вищий антикорупційний суд України постановив поновити розслідування схеми постачання вугілля «Роттердам +». Детективи НАБУ відновили розслідування в листопаді.

У вересні Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу на рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка минулого місяця закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +».

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці серпня повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

Читайте також: САП закрила частину «справи «Роттердам +», НАБУ протестує

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

«Ощадбанк» критикує рішення Верховного суду, «яке може стати на заваді отриманню компенсації від РФ»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Український державний «Ощадбанк» критикує рішення Верховного суду України, «яке може стати на заваді отриманню компенсації від РФ за втрати в Криму».

У банку стурбовані ситуацією, що склалася навколо процедури виконання в Україні рішення Міжнародного комерційного арбітражу – Арбітражного трибуналу в справі за позовом «Ощадбанку» до Російської Федерації, відповідно до якого банку присуджено компенсацію більше 1,3 млрд доларів США.

У банку заявили, що Верховний суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу ПРАТ «Фортуна» на ухвалу Київського апеляційного суду, згідно з якою «Ощадбанку» наданий дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу.

«На нашу думку, це рішення Верховного суду не відповідає чинному законодавству через недотримання процесуальних строків, а також через те, що скаргу подано особами, які не брали участі у справі та не мають права оскаржувати відповідний дозвіл. Фактично йдеться про те, що державний банк відсторонюють від розподілу коштів, отриманих після продажу 99,77% акцій «Промінвестбанку», – заявили в «Ощадбанку».

Там скаражаться, що виконання рішення арбітражу на суму більш як 1,3 млрд доларів США під загрозою зупинки.

«Ощадбанк», 100% акцій якого належить державі, у результаті неправомірних дій може втратити суму, що становить більш як 200 млн грн», – зазначили в державному банку.

Верховний суд наразі не коментував рішення «Ощадбанку».

 

Служба здоров’я: бюджету-2021 не вистачить на лікування хворих з COVID-19 та вакцинацію

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

У відомстві зазначили, що на програму медичних гарантій на 2021 рік мають намір виділити 123 млрд гривень

Офіційний курс сягнув 28 гривень 50 копійок за долар

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Національний банк України встановив на 1 грудня курс 28 гривень 50 копійок за долар, це на 3 копійки більше за офіційний курс на сьогодні.

На українському міжбанківському валютному ринку торги відбувалися у вузькому діапазоні, сесія завершується на рівні 28 гривень 49,5–51 копійка за долар, свідчать дані Finance.ua. На відміну від долара, євро зріс до позначок 34 гривні 18–19 копійок (із ранкових котирувань 34 гривні 9–11 копійок), що відбиває посилення європейської валюти на світовому ринку (пара євро-долар впритул наблизилася до позначки 1,20).

«Певну загрозу для гривні, як і раніше, становитимуть дії нерезидентів. Саме їхні покупки минулої п’ятниці через «Сітібанк» призвели до подолання психологічного порогу в 28,50 гривні за долар», – вказали фахівці сайту «Мінфін».

Українська валюта раніше в листопаді відіграла проти долара близько 50 копійок (перед тим, 2 листопада, долар зріс проти гривні до рекордного за 33 місяці рівня – 28,6 гривні за одиницю американської валюти). Фахівці це пояснювали настанням в Україні квартального податкового періоду, коли частина експортерів змушена продавати валюту для сплати до бюджету. Цей податковий період завершився 19 листопада, і котирування в парі гривня-долар повернулися до майже максимальних значень 2020 року.

 

Зеленський пропонує відкласти на рік запровадження обов’язкових касових апаратів для ФОПів

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Президент України Володимир Зеленський пропонує відкласти обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) до 1 січня 2022 року. Про це йдеться в президентському законопроєкті, який станом на 30 листопада направлений на розгляд профільного комітету Верховної Ради і наданий для ознайомлення депутатам.

Законопроєкт передбачає зміну термінів впровадження обов’язкових РРО (реєстраторів розрахункових операцій) для ФОПів II–IV груп платників податків, доходи яких не перевищують граничний обсяг доходів для I групи.

Минулого тижня Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу.

За його словами, найближчим часом у парламент будуть подані законопроєкти, які передбачатимуть низку програм допомоги бізнесу.

Чинне зараз законодавство передбачає з 1 січня 2021 року обов’язкове використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців. З 1 квітня 2021 року класичні чи програмні РРО мають встановити всі платники єдиного податку ІІ-IV груп.

4 листопада законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів для малого бізнесу на один рік не набрав потрібну кількість голосів у Верховній Раді. Парламентарі, які не голосували за відтермінування, наголошують, що зміни в оподаткуванні виведуть економіку з тіні, і що це допоможе наповнити бюджет.

 

Представники уряду і РНБО проводять консультації, чи потрібен локдаун – ОП

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.

Разумков показав негативний тест на COVID-19

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков показав негативний ПЛР-тест на COVID-19 і заявив про повернення до «звичного робочого графіка».

«Нарешті знову звичний робочий графік! Ще раз усім дякую за щиру підтримку», – написав Разумков у фейсбуці вранці 30 листопада й оприлюднив копію результатів тесту.

26 листопада спікер заявляв, що після двох тижнів на на самоізоляції через COVID-19 почувається «значно краще, але результат тесту досі «позитивний».

Увечері 11 листопада голова Верховної Ради повідомив, що захворів на COVID-19. Так само захворів його перший заступник Руслан Стефанчук.

27 листопада виконувачка обов’язків голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, станом на той день на коронавірусне захворювання COVID-19 хворіли 27 народних депутатів і 51 працівник апарату парламенту.

Поліція зареєструвала 11 заяв щодо порушень виборчого процесу під час голосування в Чернівцях

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Поліція зареєструвала 11 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу під час другого туру виборів мера Чернівців 29 листопада, повідомило управління Нацполіції у Чернівецькій області.

За двома зверненнями слідчі поліції розпочали кримінальні провадження.

«Більшість звернень, що надійшли до поліції у період голосування, стосувалися здійснення виборцями фото- і відеофіксації в кабінах для голосування. Також надходили повідомлення про незаконні дії з виборчими бюлетенями та порушення термінів передвиборчої агітації. Кожне звернення поліцейські одразу вносили до системи єдиного обліку заяв і повідомлень НПУ і здійснювали ретельні перевірки отриманої інформації», – йдеться в повідомленні.

Охорону публічного порядку здійснювали понад 200 поліцейських, додали в управлінні. Надзвичайних подій чи грубих порушень законодавства, пов’язаних із виборами Чернівецького міського голови, не було, повідомили в поліції.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера.

За підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%. У першому турі виборів, 25 жовтня, в Чернівцях проголосували 29,50% виборців.