Євродепутати звернулися до Apple через позначення Криму «російським» – Точицький

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Депутати Європейського парламенту надіслали компанії Apple листа через відображення анексованих Криму та Севастополю «російськими» у застосунках компанії, повідомив у своєму Twitter представниц України при Європейському союзі Микола Точицький.

У листі євродепутати зокрема закликали виробникаґаджетів виправити позначення півострова у відповідності до міжнародного права.

«Неможливо ігнорувати страждання кримчан під російською анексією, в тому числі справу Олега Сенцова, кримського режисера та активіста, який став лауреатом премії Сахарова-2018 «За свободу думки» після п’яти років несправедливого ув’язнення. Чимало інших кримських політичних ув’язнених і надалі утримуються в Росії за сфальшованими справами, і тривожне рішення Apple піддатися російскому геополітичному тиску замість визнати ці людські страждання мусить бути змінене», – йдеться в листі, фото якого оприлюднив Точицький.

Раніше стало відомо, що компанія Apple на території Росії почала відображати Крим і Севастополь «російською» територією в своєму додатку «Погода». При цьому в материковій частині України і на анексованому півострові Севастополь, Сімферополь, Керч та інші міста не відображаються ні частиною України, ні частиною Росії.

Міністерство фінансів США пообіцяло перевірити, чи підпадають дії компанії Apple під режим санкцій через позначення Криму «російським».

Речниця МЗС України Катерина Зеленко сказала в ефірі проєкту Радіо Свобода «Радіо Крим.Реалії», що Україна домагатиметься того, щоб американська компанія Apple перестала відображати Крим російською територією у своїх додатках.

Читайте також: На сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine​

Пізніше компанія Apple повідомила, що почала проводити аудит політики визначення «спірних територій». Прессекретарка корпорації Труді Мюллер повідомила, що це може спричинити зміни в політиці Apple.

Голова комітету Держдуми Росії з безпеки і протидії корупції Василь Пискарьов заявив, що «Apple повністю усунула претензії Держдуми за вказівкою Криму в своїх сервісах». Про це він повідомив після зустрічі з представницею компанії в Росії Дариною Єрмоліною.

У травні 2019 року Apple не відображала територіальну приналежність міст Криму в своїх додатках як з материкової України, так і з півострова.

Сійярто: Угорщина не блокуватиме вступ України в НАТО, якщо Київ «поверне права» угорській меншині

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив 7 грудня, що, на його думку, цієї п’ятниці Венеційська комісія «знову дала ясно зрозуміти», що ухвалений у період президентства Петра Порошенка Закон про мову «відбирає» раніше здобуті права національних меншин України у сфері користування ними рідної мови, передає кореспондент Радіо Свобода.

У комюніке зовнішньополітичного відомства Угорщини міністр заявляє: таким чином ця фахова експертиза нібито доводить, що мовний закон «суперечить міжнародному праву та зобов’язанням України».

Читайте також: Закон про мову не гарантує балансу між зміцненням української та захистом мов нацменшин – ВК​

«Попередній президент України Петро Порошенко та підтримані попереднім парламентом закони (про мову та середню освіту – ред.) хотіли покласти край використанню мов меншин у всіх сферах життя. Для Угорщини це неприйнятно», – йдеться в заяві очільника МЗС Угорщини.

Разом із тим Петер Сійярто зазначив, що уряд його країни має певні сподівання щодо новообраного глави України Володимира Зеленського.

«Новий президент, нова надія», – міркує він.​

Угорський високопосадовець знову повторив оприлюднену ним же позицію 4 грудня. Як тільки закарпатські угорці «знову отримають відібрані у них права», Угорщина, як і раніше, підтримуватиме євроатлантичну інтеграцію України, підкреслив Сійярто.

Читайте також: В Україні відреагували на умову Угорщини щодо блокування вступу в НАТО​

Рада експертів з конституційного права Венеційської комісії Ради Європи заявила, що закон про державну мову України не забезпечує балансу між зміцненням української мови та захистом мовних прав меншин.

«Для уникнення того, щоб мовна проблема стала джерелом міжетнічної напруженості в Україні, вкрай важливо домогтися відповідного балансу в її мовній політиці. Влада досі не зробила цього, в тому числі в недавньому законі про державну мову», – йдеться у висновках Венеціанської комісії, розміщених на сайті Ради Європи.

Венеціанська комісія – орган Євросоюзу з верховенства права – ще в 2017 році закликала Україну забезпечити істотний рівень викладання офіційними мовами Європейського союзу, такими як угорська чи румунська.

«Україна виконує всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону про освіту», – заявив президент України Володимир Зеленський у жовтні.

Читайте також: Мова навчання у вишах України: «русифікація» студентів?​

Відносини України і Угорщини впродовж останніх років є напруженими. Вони зіпсувалися після ухвалення у вересні 2017 року українського закону про освіту, який, на думку Будапешта, обмежує права близько 150 тисяч українських угорців, що живуть на Закарпатті. Закон передбачає, серед іншого, ширше впровадження української державної мови, в тому числі в навчальних закладах національних меншин.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні цього року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.

Представниця уряду у Верховній Раді розказала, коли очікувати зростання економіки

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Зростання економіки почнеться після великої приватизації та земельної реформи, заявила в ефірі Радіо Свобода депутатка від «Слуги народу», представниця Кабіну у Верховній Раді Олена Шуляк.

«Якщо буде відбуватися земельна реформа, то вона почнеться лише із жовтня 2020 року. І звісно, у бюджеті-2020 не передбачено ніяких надходжень від земельної реформи. Якщо ми говоримо про приватизацію, там також закладені дуже консервативні цифри, тому що коли йде велика приватизація, то підприємства готують 8-10 місяців. І тому там, я точно не пам’ятаю скільки, чи 6, чи 8 мільярдів гривень закладено саме на приватизацію», – зазначила вона.

Нині, за словами Шуляк, вже більше 400 підприємств передається на продаж, і вже перші три були продані за трохи більше ніж 100 мільйонів гривень.

18 жовтня Верховна Рада ухвалила проєкт державного бюджету в першому читанні. Доходи кошторису були передбачені у сумі 1 079,5 мільярда гривень, видатки – 1,17 трильйона гривень. Мінімальна зарплата має зрости 4723 гривень.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».

Україна за місяць відбила 11 кібератак – Данілов

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Україна за місяць була змушена мати справу з одинадцятьма хакерськими атаками, заявив секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов у розмові з журналістами після її засідання 7 грудня, яку транслював «5 канал».

«Постійно атакується банківська наша система, атакуються певні ресурси, які є в Офісі президента, нещодавно був атакований безпосередньо сайт президента. Це було два тижні тому. Короткий проміжок часу – за рахунок того, що дуже швидко вдалося зробити локалізацію, то ніхто майже не помітив, що був такий збій», – сказав Данілов.

Як зазначив чиновник, тема кібербезпеки була однією з трьох основних тем, які зачіпалися сьогодні на закритому засіданні РНБО.

7 грудня президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони напередодні початку саміту у «нормандському форматі».

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

Три питання: Данилов розповів, про що говорили на закритому засіданні РНБО

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Рада національної безпеки та оборони на закритому засіданні затвердила основну стратегію для зустрічі у «нормандському форматі», заявив секретар РНБО Олексій Данілов.

«Сьогодні на засіданні РНБО було ухвалено один зі сценаріїв, який буде втілюватися в життя як основний нараз», – сказав він у коментарі журналістам, який транслював «5 канал», зазначивши, що президент Володимир Зеленський їде до Парижа «озброєний інформацією» від українських спецслужб і є підстави для оптимізму.

«Всі органи центральної влади, всі наші Збройні сили, всі наші спеціалізовані органи – всі готові до будь-якого сценарію», – запевнив чиновник.

Окрім того, за словами Данілова, обговорювалося ще два питання: розвиток територіальної оборони, а також кібербезпека.

«Сьогодні рішенням Ради нацбезпеки та оборони був призначений перший заступник голови РНБО генерал-полковник Коваль відповідальним за це питання (щодо територіальної оборони – ред.). До 31 грудня він має закінчити процедурні питання створення територіальної оборони України, куди будуть залучені всі охочі брати у цьому участь, це можуть бути і наші добровольці, і ті хлопці, що вже побували на фронті і повернулися до громадського життя – всім знайдеться місце у цьому проєкті», – сказав він.

7 грудня президент України Володимир Зеленський скликав засідання Ради національної безпеки та оборони напередодні початку саміту у «нормандському форматі». 

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

Нацполіція: напередодні переговорів у «нормандському форматі» у Києві анонсували акцій на десятки тисяч людей

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Національна поліція отримала чотири повідомлення та виявила одну заяву в інтернеті щодо проведення акцій у Києві 8 та 9 грудня, мовиться на сайті відомства. За цими даними, у демонстраціях анонсується участь десятків тисяч людей.

«Ми провели низку зустрічей із організаторами цих акцій. Наша позиція – усі вони не повинні переходити межу закону. У цілодобовому режимі вже розгорнуто роботу ситуаційного центру МВС. Ми будемо моніторити ситуацію і оперативно приймати рішення», – зазначив 6 грудняперший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий. 

За його словами, у зв’язку із перекриттям до новорічних свят Софійської площі, на вихідні буде відкрита для транспорту вулиця Хрещатик, де працюватиме патрульна поліція для організації дорожнього руху. 

Всього для забезпечення правопорядку планують залучити близько трьох тисяч силовиків.

Зустріч у «нормандському форматі» запланована на 9 грудня у столиці Франції. Востаннє такі переговори відбувалися в жовтні 2016 року. Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що лідери країн «нормандської четвірки» обговорять повернення полонених, припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном і вибори на Донбасі.

 

 

 

Зеленський про Путіна: «хочу побачити людину»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Президент України підтвердив, що на полях зустрічі в «нормандському форматі» 9 грудня зустрінеться з президентом Росії

Гривня встановила щодо долара новий рекорд

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Українська національна валюта продовжує оновлювати максимуми щодо долара США. На торгах 6 грудня цей тренд активізувався: якщо впродовж тижня гривня посилювалася переважно по одній копійці на день, то в п’ятницю – вже на 16 копійок.

НБУ встановив на 9 грудня офіційний курс 23 гривні 72 копійки за долар.

Торги на міжбанківському валютному ринку завершилися на позначках 23 гривні 70–72 копійки за долар, інформує сайт «Мінфін».

«Загальний настрій ринку збережеться на користь зміцнення гривні, і ось тут останнє слово буде за регулятором. Практично його ціна викупу надлишків пропозиції долара на торгах –і буде основним сигналом для усіх учасників ринку», – вказують експерти.

Нинішній офіційний курс гривні є рекордним із 14 січня 2016 року. Того дня офіційний курс становив 23 гривні 64 копійки.