Уряд буде боротись за «промисловий безвіз» і енергетичну інтеграцію з ЄС – Кулеба

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Уряд України на майбутньому засіданні Ради асоціації Україна – ЄС буде боротися за так званий «промисловий безвіз» і енергетичну інтеграцію з Євросоюзом, заявив віцепрем’єр-міністр із питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

За його словами, уряд готується до цього засідання, що має відбутися наступного тижня, «щодня». «І щодня ставимо собі дуже просте запитання: яку конкретну проблему для українців, для української економіки, для української держави ми можемо вирішити? І підбираємо пріоритети. І питання, які ми будемо там обговорювати, саме з цієї точки зору – як ми можемо зробити так, щоб від євроінтеграції вигравав щодня кожен українець?» – сказав він.

На думку Кулеби, засідання Ради асоціації має зафіксувати новий рівень амбіцій у стосунках між ЄС і Україною.

По-друге, сказав він, «ми будемо боротися за те, щоб забезпечити прогрес у царині укладення так званого «промислового «безвізу».

«Це потрібно насамперед українському малому й середньому бізнесові. Це можливість збільшення експорту. Це потрібно Україні», – заявив віцепрем’єр.

Крім того, сказав він, «будемо працювати над поглибленням енергетичної інтеграції для того, щоб українці отримували дешевшу енергію, їхні домогосподарства були більше енергоефективними, щоб платіжки були меншими за рахунок всіх цих змін».

«Будемо просувати інтеграцію у цифровому секторі, щоб українці отримували в Україні якісні сервіси, а їх персональні дані були надійно захищені. Ось це ті сфери, за якими ми рухаємося», – додав чільний урядовець.

«Іще раз наголошую, ми робимо інтеграцію для людей, для українців, для того, щоб вони відчували конкретні переваги цього курсу», – заявив заступник голови українського уряду.

Попередніми днями низка українських політиків нової влади виступила в швейцарському Давосі під час проведення там щорічної зустрічі Всесвітнього економічного форуму з низкою суперечливих заяв, деякі з яких ставили під сумнів відданість цієї влади курсові європейської інтеграції України.

Дмитро Кулеба, зокрема, заявляв, що Україна відмовляється від ідеї якнайшвидшого приєднання до митного союзу ЄС і тепер хоче стати його членом тільки разом із членством у Євросоюзі. Він стверджував, що вступ до митного союзу ЄС без вступу до самого Євросоюзу створить «серйозні загрози національним вигодам і інтересам» України. Натомість він виступив за нижчий рівень торговельної інтеграції, який назвав «промисловим безвізом».

А народний депутат, лідер фракції владної партії «Слуга народу» в Верховній Раді Давид Арахамія, виступаючи, заявляв, що Україна має тимчасово відмовитися від політики узгодження законів і правил із Європейським союзом, бо, мовляв, зараз Україна слабка і має спершу зміцніти.

Пізніше він же заявив, що не мав на увазі відмову від курсу на зближення з ЄС і намірів гармонізації законодавства з Євросоюзом, що його слова неправильно зрозуміли і вирвали з контексту.

При цьому в тому ж Давосі президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна бачить своє майбутнє в Європейському союзі, і закликав ЄС прийняти Україну вже зараз. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук теж запевняв, що Україна зберігає курс на євроінтеграцію і буде «максимально прагнути синхронізувати наші правила, наші регуляції».

Уряд створив робочу групу щодо співпраці «Укрзалізниці» з німецьким Deutsche Bahn

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

У Кабінеті міністрів України 25 січня повідомили про перше засідання робочої групи з обговоренню деталей майбутньої співпраці «Укрзалізниці» із найбільшим німецьким залізничним оператором Deutsche Bahn. 

«Нам важливо, щоб підписаний на початку лютого документ про співпрацю із Deutsche Bahn враховував всі важливі аспекти, включаючи безпекову та соціальну складову. Ми усвідомлюємо, що «Укрзалізниця» це стратегічно важливий для країни об’єкт. Тому зараз проводимо консультації з усіма зацікавленими сторонами, щоб почути всі думки», – сказав прем’єр-міністр Олексій Гончарук. 

Повідомляється, що до складу робочої групи увійшли представники Міністерства інфраструктури, «Укрзалізниці», профільного транспортного комітету Верховної Ради, ключових бізнес-асоціацій та профспілок.

Найближчим часом має відбутись засідання транспортного комітету Верховної Ради із запрошенням всіх зацікавлених сторін для проведення ґрунтовного обговорення майбутньої співпраці, повідомили в уряді.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук запевнив, що українська залізниця залишається під повним контролем держави. 

«Наразі українська сторона продовжує переговори з німецькими колегами для визначення самої моделі подальшої співпраці. Про більш детальні подробиці буде відомо на початку лютого, коли українська сторона підпише з німецькою компанією угоду про стратегічне партнерство», – йдеться в повідомленні уряду.

Раніше Олексій Гончарук  повідомляв, що Україна підпише «Угоду про стратегічне партнерство» з Deutsche Bahn 5 лютого.

22 січня Міністерство інфраструктури підписало «Меморандум про взаєморозуміння» із залізничним оператором Німеччини Deutsche Bahn. Прем’єр пояснював, що німецькі фахівці реформуватимуть управлінські механізми «Укрзалізниці». При цьому Україна повністю збереже за собою контроль над підприємством.

Наступного дня Гончарук заявив, що Україна хоче «віддати» свою залізницю в управління Deutsche Bahn на 10 років. Deutsche Bahn у відповідь на запит Deutsche Welle заявила, що консультуватиме «Укрзалізницю», а не керуватиме нею.

 

У Ахметова відреагували на журналістське розслідування про інтерес Конгресу США до його американського бізнесу

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Холдинг «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новинського відреагував на журналістське розслідування щодо порушення вимог безпеки на його підприємствах в Україні та США. «Метінвест» заявив, що «оприлюднена інформація є вимислом, який наносить шкоду репутації компанії». У олігарха запевняють, що його вугільна компанія «United coal company» не є об’єктом будь-якого офіційного розслідування, та додав, що корпорація приділяє особливу увагу безпеці праці на своїх підприємствах. При цьому в матеріалі журналістів йшлося про інтерес американської влади до діяльності не компанії «United coal company» Ахметова-Новинського, а її дочірньої фірми «Pocahontas coal company LLC».

«Станом на цей час «UCC» не є об’єктом будь-якого розслідування», – йдеться у листі групи «Метінвест», надісланому 24 січня в редакцію Радіо Свобода.

Автори матеріалу наголошують, що у своїй публічній реакції холдинг олігарха вдався до підміни понять, а тому така заява, на їхню думку, є маніпулятивною. Журналісти також заявляють, що за місяць до виходу розслідування звертались до компанії, надаючи можливість представити свою позицію, щоб вона була відображена в матеріалі, утім, холдинг відмовився надавати свої коментарі до його виходу. 

У розслідуванні Надії Бурдєй, проведеному для ГО «Центр протидії корупції», програми «Схеми: корупція в деталях» та видання «Українська правда» йшлося, що Комітету з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США вивчає обставини, за яких шахта «Affinity Mine» у Західній Вірджинії позбавилась статусу «порушника» після низки аварій на ній. Вугілля на цій шахті видобуває фірма «Pocahontas coal company LLC» – це дочірня компанія «United coal company». 

У 2013 році, протягом місяця, на цій шахті загинуло двоє шахтарів. В ході розслідування трагедії, управління з охорони праці встановило, що «Pocahontas coal company LLC» систематично порушує обов’язкові стандарти безпеки праці. За результатами розслідування, шахті і присвоїли статус порушника – «Pattern of Violations» (POV).

Цю інформацію «Метінвест» підтверджує і заявляє, що статус порушника з його компанії «Pocahontas coal company LLC» зняли у 2018 році: «У 2018 році статус POV був скасований. Судові позови про неправомірність такого рішення були відхилені судом через відсутність доказів», – йдеться у заяві холдингу «Метінвест». 

Так, у журналістському матеріалі саме йшлося про те, що у 2018 році управління з охорони праці дійсно уклало з компанією Ахметова мирову угоду й скасувало проблемний статус. Але тоді ж, наприкінці 2019 року Об’єднання працівників шахт Америки звернулося до суду з вимогою поновити для вугільної компанії Ріната Ахметова «Pocahontas coal company LLC» статус «системного порушника» («Pattern of Violations»). 

«Ми подали цю скаргу, оскільки рішення управління праці є прямою загрозою для здоров’я та безпеки шахтарів в будь-якій точці США. Якщо управління грубо ігноруючи закон, відміняє статус «порушника» і йому це зійде з рук, то воно зробить це знову. Ми хочемо впевнитися, що це не повториться», – на своєму офіційному сайті заявило Об’єднання працівників шахт Америки. 

Скасування статусу «порушника» для компанії Ахметова привернуло увагу Комітету з питань освіти та праці Палати представників Конгресу США, йшлося в журналістському матеріалі. У вересні 2018 року Комітет із офіційним листом звернувся до управління праці з проханням надати детальну інформацію про зустрічі з представниками вугільної компанії Ріната Ахметова – «Pocahontas coal company LLC», а не «UCC», як йдеться у заяві холдингу. 

У листі до управління, Комітет Конгресу висловив сумніви щодо законності угоди між компанією українського олігарха «Pocahontas coal company LLC» й попросив вказати точну дату повної перевірки шахти, під час якої управління не виявило жодного порушення. Справа в тому, що кожного року управління фіксувало на шахті нові порушення й, за підрахунками комітету Конгресу, за п’ять років таких порушень нарахували 265. 

«Спроба «Метінвесту» спростувати матеріал про порушення вимог безпеки на його підприємствах – є простою маніпуляцією. Холдинг не називає жодного факту, який, на його думку, є «видумкою». Не надає жодного документу. До того ж, називає іншу компанію – «United coal company» щодо якої, дійсно, немає позову і яка не цікавить Конгрес. Тож, жодного факту, викладеного в матеріалі, холдинг не спростовує. Запити з проханням надати коментар журналісти направили на адресу компанії «Метінвест» за місяць до публікації матеріалу, але компанія відмовився від коментарів», – заявила авторка матеріалу журналістка Надія Бурдєй. 

У листі «Метінвест» також повідомив про заходи, які компанія вживає задля підвищення безпеки праці своїх працівників: «Група «Метінвест» першою з українських компаній отримала міжнародний сертифікат Vision Zero. Це концепція якісно нового підходу до організації всієї системи охорони праці на підприємствах, яка слугує зниженню покажників виробничого травматизму і професійних захворювань. Сертифікат Vision Zero мають такі світові лідери, як RWE, CEMEX, AngloGold і TUV NORD. На всіх підприємствах групи «Метінвест» – в Україні, Болгарії, Італії, Великій Британії і США – діють Кардинальні правила щодо охорони праці й виробничої безпеки – зведення канонів, які рятують життя. Витрати групи на виробничу безпеку й охорону праці в 2018 році склали понад 95 мільйонів доларів. З 2014 року показники безпеки на шахті Affinity значно покращились».

Раніше «Схеми» показали, як в США компанії українського олігарха платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, водночас в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу. 

Також у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» журналісти розповіли, що холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова й народного депутата Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету.

Голова «Оператора ГТС» розповів про деталі віртуального реверсу газу з Польщі

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Закінчення старої угоди про транзит газу з Росією дозволило «Оператору газотранспортної системи України» укладати прямі угоди з операторами ГТС сусідніх країни Євросоюзу, повідомив голова українського оператора Сергій Макогон 24 січня.

За словами Макогона, вже почалося постачання газу з Польщі шляхом так званого віртуального реверсу через газовимірювальну станцію Дроздовичі.

«Скажімо, якщо є заявка на транзит газу з Російської Федерації в Польщу в обсязі 9 мільйонів метрів кубічних на добу, і в цю ж добу є заявка на імпорт газу з Польщі в обсязі 2 мільйонів метрів кубічних, то фактично транспортується через кордон лише 7 мільйонів метрів кубічних (9 мінус 2)», – пояснює Макогон.

 

За його словами, раніше через умови контракту газ доводилося фізично вивозити до Польщі, потім повертати назад через пункт Германовичі, що призводило до витрат на транспортування.

Макогон звернув увагу на те, що імпорт палива з Польщі включає також і імпорт з тамтешнього терміналу зрідженого газу. За його даними, наразі віртуальний імпорт з Польщі становить 5,5 мільйонів метрів кубічних за добу, транзит до цієї країни – 9,1 мільйонів. Тобто фізично до Польщі потрапляє тільки 3,6 мільйонів метрів кубічних.

«Хочу зазначити, що раніше влітку максимальна технічна можливість імпорту в Україну з Польщі була тільки 4,3 мільйони на добу. Тобто тепер більше вже таких обмежень немає», – пояснює він.

В пресслужбі «Оператора ГТС» Радіо Свобода уточнили, що віртуальний реверс почав працювати ще 16 січня із незначними обсягами газу, які наростали і до 24 січня сягнули 5,5 мільйонів кубічних метрів на день. Відтак технічні можливості операторів зростають, а фактичні обсяги реверсу будуть залежати від заявок.

Читайте також: «Путін особисто обговорював ставки транзиту та юридичні деталі газової угоди». Велике інтерв’ю з Юрієм Вітренком​

Голова «Оператора ГТС» очікує також відкриття віртуального реверсу зі Словаччини та Угорщини найближчим часом. Він не уточнив, чи почався процес віртуального реверсу фактично 24 січня, чи раніше.

30 грудня 2019 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт про транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження. Термін раніше чинного контракту 2009 року на транзит, як і контракту на постачання російського газу до України, збіг вранці 1 січня 2020 року. Підписанню цього контракту передувало укладення між сторонами мирової угоди – договору про врегулювання претензій.

НБУ посилив гривню щодо долара на 19 копійок

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Національний банк України встановив на 27 січня курс 24 гривні 33 копійки за долар, посиливши національну валюту одразу на 19 копійок порівняно з курсом на 24 січня.

На українському міжбанківському валютному ринку динаміка була іншою – майже впродовж усієї сесії котирування долара зростали, але в другій половині дня це переважно відбувалося на мінімальних обсягах, які регулятор не бере до уваги. За даними Finance.ua, торги закрилися на рівні 24 гривні 44–48 копійок за долар.

«Частина продавців і спекулянтів намагається максимально розігріти котирування. Основною причиною цих чергових дисбалансів став НБУ і подальші дії місцевих покупців та продавців. На початку сесії регулятор купував долар через Matching. Купив близько 50 млн доларів, чим відкачав з ринку пропозицію», – так описують ситуацію в розпал торгів фахівці сайту «Мінфін».

Читайте також: «Інвестняні», запропоновані Зеленським і Гончаруком, не покращать загальний інвестиційний клімат – експерти​

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.

Найчастіше у 2019 році підробляли банкноти номіналом 500 гривень – НБУ

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Найчастіше у 2019 році підробляли банкноти номіналом 500 гривень зразка 2006 року та 100 гривень зразка 2005 року, повідомив Національний банк України. Їхня кількість становила близько 65% та 15% від загальної кількості вилучених з обігу підробок відповідно.

Загалом кількість підробок була незначною. За даними НБУ, за підсумками 2019 року на 1 мільйон штук справжніх банкнот гривні припадало близько 2,9 шт. підроблених банкнот. У 2018 році цей показник був на рівні 2,5, у 2017-му – 3,6.

У відомстві розповіли, що у 2018 році в Європейському союзі на 1 мільйон банкнот було 27 підробних.

Національний банк нагадав, що за останні п’ять років в Україні ввели п’ять нових банкнот номіналами 20, 50, 100, 500 і 1000 гривень. Вони вважаються більш захищеними.

«Укрзалізниця» потребує більше інформації про угоду уряду України з Deutsche Bahn – наглядова рада

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Наглядова рада акціонерного товариства «Укрзалізниця» знає про підписання угоди про наміри між урядом України та залізничним оператором Німеччини Deutsche Bahn щодо подальшої співпраці із розвитку «Укрзалізниці».

«Підписання цього документу є ініціативою і прерогативою уряду України. Щойно наглядова рада отримає більше інформації, це питання буде розглянуте», – ідеться в оприлюдненому 23 січня повідомленні на сайті «Укрзалізниці».

Радіо Свобода надіслало запит щодо деталей угоди також і до Deutsche Bahn, але наразі відповіді не отримало.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук на українському сніданку на полях Міжнародного економічного форуму у швейцарському Давосі заявив, що Україна хоче «віддати» залізницю в управління німецькій Deutsche Bahn на 10 років.

 

22 січня прем’єр пояснював, що німецькі фахівці реформуватимуть управлінські механізми «Укрзалізниці». При цьому Україна повністю збереже за собою контроль над підприємством.

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як мовиться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

НБУ послабив гривню, міжбанк пішов в інший бік

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Національний банк України встановив на 24 січня курс 24 гривні 52 копійки за долар, це одразу на 19 копійок більше за курс на 23 січня.

Регулятор узяв до уваги насамперед перебіг торгів на міжбанківському валютному ринку в першій половині сесії, коли котирування сягали 24 гривень 54,5–57 копійок за долар.

«На ринку йде поступове просідання котирувань за рахунок продажу валюти Нацбанком. Спочатку регулятор продавав долар по 24,55 гривні (практично на піку котирувань), зараз вже продає дещо нижче. Це знижує ажіотаж на торгах. Основними покупцями валюти були клієнти Сіті-банку. Як кажуть учасники торгів, це ті нерезиденти, хто вирішив зафіксувати прибуток від погашення попередніх випусків облігацій і не купив нові ОВДП на останньому аукціоні, а повертається в долар», – так оцінили перебіг торгів станом на 12:00 фахівці сайту «Мінфін».

У другій половині дня вже на значно нижчих обсягах котирування міжбанку просіли – до рівня 24 гривні 27–30 копійок на момент закриття сесії, повідомляє Finance.ua.

Національний банк України з 13 грудня 2019 року встановив облікову ставку на рівні 13,5%, знизивши її одразу на 2%. Також регулятор збільшив обсяг щоденного викупу валюти на міжбанку до 50 мільйонів доларів з попереднього рівня 30 мільйонів доларів.