«Схеми» показали елітне життя непублічного «головного слідчого» СБУ

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Т.в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець, чия майнова декларація не є публічною, оселився з родиною у маєтку ринковою вартістю орієнтовно 11 мільйонів гривень у котеджному містечку «Золоче» під Києвом. Це одне з найдорожчих елітних поселень Київщини з власним яхт-клубом та вертолітним майданчиком. Родина мешкає у маєтку щонайменше півроку, втім він досі формально не введений в експлуатацію, тому інформація про право власності на нього відсутня у офіційному державному реєстрі нерухомості. При цьому сам Андрій Швець усе життя здебільшого працював на державній службі, а його близькі родичі не мали прибуткового бізнесу та суттєвих офіційних доходів, які б відображались у податкових органах і якими можна було пояснити елітний стиль життя керівника слідства СБУ. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Елітне життя «головного слідчого» СБУ».

Попри впливову посаду, Андрій Швець – непублічний посадовець, інформації про його призначення немає на сайті СБУ, його майнова декларація не доступна для громадян. Можливо, це через те, що він має статус «т.в.о.» (тимчасово виконуючий обов’язки), хоча керує усім слідством Служби безпеки України вже понад рік.

Починаючи з червня цього року, журналісти протягом кількох місяців помічали людей на території одного з найдорожчих маєтків котеджного містечка «Золоче», що у селі Вишеньки Київської області, та фіксували там автівки родини Андрія Швеця. Одна з них належала 19-річній доньці т.в.о. начальника головного слідчого відділу СБУ, а дві інші – Mercedes та Toyota Camry – самому Швецю.

Державні органи не реєстрували маєток та право власності на нього. Йому досі офіційно не присвоєна поштова адреса, тому з реєстрів неможливо дізнатися, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала цей котедж у «Золоче».

Як з’ясували «Схеми», орієнтовно такий будинок коштує щонайменше 11 мільйонів гривень. Один із сусідніх, ще незаселених будинків у Золоче, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води – можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч продали за 430 тисяч доларів.

На відміну від маєтку, земля під ним має державну реєстрацію і від жовтня 2019-го належить родині Швеця – його дружині та батькові.

Згідно з договорами купівлі-продажу, які «Схеми» отримали з власних джерел у Міністерстві юстиції, 18 соток землі коштували родині майже 180 тисяч гривень, це трохи більше 7 тисяч доларів.

Водночас, йдеться у розслідуванні, ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів. Таким чином, роблять висновок журналісти, земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового високопосадовця СБУ у 4-5 разів дешевше ринкової вартості.

Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко, чиє ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. В тому числі, СБУ та ДФС. Пояснювати журналістам, чому він продав ділянку за неринковою вартістю, Тітаренко не захотів: «Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав?»

Ще один маєток у цьому ж котеджному містечку Золоче з 2015-го року належав батькові Андрія Швеця. Це двоповерховий котедж на понад 200 квадратів з басейном. За кілька днів до публікації матеріалу родина продала будинок.

Походження коштів на два елітні маєтки, проаналізували журналісти, складно пояснити офіційними доходами родини Швеця.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, дружина високопосадовця СБУ офіційно за 22 роки заробила 70 тисяч гривень, основні надходження – це допомога з державного центру соціальних виплат.

Батько службовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за цей же період офіційно заробив майже 245 тисяч гривень. Він досі має частку у фірмі, що займалась виробництвом м’ясних продуктів – з порівняно невисокими доходами, а з 2010 року не веде діяльності. Чоловік також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.

Мати високопосадовця, за даними податкової, за 22 роки заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами.

Андрій Швець від 2003 року працював переважно на держслужбі – спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, а також Мін’юсті – перед приходом в СБУ. Наприкінці 2016 року Швець зробив перерву на приватну практику: заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік, до повернення на держслужбу у Міністерство юстиції. Ще раз у приватний сектор він повертався на півроку до приходу в СБУ у 2019-му році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».

За 22 роки сумарно Андрій Швець заробив трохи менше 7,5 мільйонів гривень, з’ясували журналісти за допомогою джерел у податковій службі.

«Схеми» запитали у нього про маєток, оновлений автопарк та походження коштів на це, а також про земельну ділянку, яка дісталась його родині дешевше ринкової вартості. І поцікавились, чи відображено це в його майновій декларації.

У пресслужбі СБУ у відповідь зазначили: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».

А щодо заниженої вартості земельної ділянки у відомстві підкреслили, що її «було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».

На запитання про те, чи не є затягування з реєстрацією будинку способом не відображати його у публічних реєстрах, в пресслужбі СБУ відповіли, що «на цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації Швеця за 2020 рік».

Декларація в статусі високопосадовця СБУ – засекречена. Відповідно до закону, публічно їх подають ті співробітники спецслужби, яких призначає президент: голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління. Однак на «т.в.о» внутрішнім указом призначає голова СБУ, тобто, Іван Баканов, що звільняє Андрія Швеця від обов’язку подавати публічну декларацію, йдеться у розслідуванні.

 

Депутати про діяльність заступника Єрмака і генпрокурорки Венедіктової (відео)

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Що думають загалом про діяльність заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака Олега Татарова, якому закидають неоднозначні заяви про Майдан, та очільниці Офісу генерального прокурора України Ірини Венедіктової, від діяльності якої президент Зеленський чекає результатів до кінця цього року, народні депутати? Про це дізнавалося Радіо Свобода.

У ВР створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Співголовами об’єднання обрані народні депутати Рустем Умеров, Мустафа Джемілєв, Ахтем Чийгоз, Єлизавета Ясько і Вадим Галайчук

«Укроборонпром» повідомив про обшуки в приміщеннях концерну

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Державний концерн «Укроборонпром» повідомив у четвер, що у його приміщеннях та в приміщеннях компанії «Укрспецекспорту» проходять обшуки.

«3 грудня 2020 року співробітниками СБУ проводяться обшуки у приміщеннях Укроборонпрому та компанії Укрспецекспорт, яка є учасником концерну. Обшуки пов’язані із виконанням зовнішньоекономічних контрактів та проводяться на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва», – йдеться в повідомленні.

У відомстві запевняють, що «Укроборонпром» та «Укрспецекспорт» забезпечують максимальне сприяння правоохоронцям та надають всю інформацію та документи в рамках ухвали суду.

«Обидві установи працюють в штатному режимі», – йдеться в повідомленні.

В Службі бзпеки України обшуки поки не коментували.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський призначив колишнього голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва директором державного концерну «Укроборонпром». Гусєв після призначення розповів на брифінгу про плани ліквідації «Укроборонпрому» вже в 2021 році.

В Об’єднанні мусульман Польщі назвали «редакційною помилкою» публікацію календаря з мечетями у «російському Криму»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

У Релігійному Об’єднанні мусульман Польщі назвали «редакційною помилкою» підписи «Російська Федерація» до кримських мечетей в опублікованому релігійному календарі на 2021 рік.

«Я висловлюю глибоке співчуття і прошу вибачення у всіх, хто відчував себе скривдженим через це. Очевидно, сталася помилка. Я не хочу звинувачувати себе або кого-небудь тут: це серйозна помилка, якої не повинно було трапитися, але вона сталася. Відбулася редакційна помилка на етапі створення, фатальний автоматизм письменника і перенесення назви «(Російська Федерація)», що з’явився на інших сторінках календаря, за що ще раз прошу вибачення», – мовиться у зверненні муфтія Польщі Томаша Мишкевич, опублікованому на сайті організації.

Він вказав на те, що «не було мети створювати додаткову напруженість в і без того складній політичній ситуації».

 

«Ми всі підтримуємо вільний Крим, який так важливий для всіх татар, зокрема для польсько-татарської громади. Мені дуже шкода, що стався такий неприємний випадок, тим більше, що Релігійне об’єднання мусульман в Республіці Польща було і залишається аполітичним. Одна з наших основних цілей – відстоювати право мусульманської громади на релігійну практику, недоторканність релігійних об’єктів і кладовищ», – йдеться у зверненні муфтія.

При цьому зазначається, що помилка в календарі вже виправлена.

Разом з тим, як зазначив член виконавчого комітету Всесвітнього конгресу кримських татар від Польщі Недім Усейнов, на календарі так і не з’явилася вказівка того, що Крим територіально належить Україні.

«Ні слова про приналежність Криму до України. Крім того, напис «Крим» забрали з календарної дошки кримської мечеті, а потрібно було додати «Україна» в дужки», – написав він у фейсбуці.

Напередодні Усейнов вимагав від Об’єднання мусульман Польщі виправити календар і вказати, що Крим – це Україна.

Зеленський призначив директором «Укроборонпрому» ексголову Херсонської ОДА Гусєва – указ

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Президент України Володимир Зеленський призначив колишнього голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва директором державного концерну «Укроборонпром», йдеться в указі на сайті Офісу президента.

«Увільнити Фоменка Ігоря Олександровича від виконання обов’язків генерального директора державного концерну «Укроборонпром», – йдеться тим часом в тексті іншого указу.

Юрій Гусєв обіймав посаду голови Херсонської обладміністрації з 13 липня 2019 року, а 2 грудня 2020 року уряд погодив проєкт указу президента про його звільнення у зв’язку з переходом на іншу роботу.

«Укроборонпром» із 30 серпня 2019 року до 6 жовтня 2020 року очолював ексміністр економічного розвитку України Айварас Абромавичус. Після його звільнення виконувачем обов’язків гендиректора держконцерну став Ігор Фоменко, який обіймає посаду заступника гендиректора з виробництва «Укроборонпрому».

Заступник голови Офісу президента Татаров заперечує свою причетність до злочинів

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Заступник голови Офісу президента Олег Татаров заперечує свою причетність до будь-яких злочинів.

«Розповсюджувані оточенням глави НАБУ чутки про те, що я нібито причетний до якихось злочинів, а також про те, що мене нібито хотіли затримати, не відповідають дійсності. Їх поширення я пов’язую зі своєю публічно озвученою позицією щодо роботи керівництва антикорупційного органу. Зараз працюю у штатному режимі», – заявив Татаров в коментарі, наданому Офісом президента виданню LIGA.net.

Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив у коментарі LIGA.net, що президент України Володимир Зеленський не втручається в роботу Офісу генерального прокурора. За його словами, президент та Офіс президента сповідують «принцип невтручання в справи правоохоронних, антикорупційних органів» та «підтримають будь-які прозорі розслідування, засновані на доведених фактах».

Подоляк назвав «вигадкою» інформацію про нараду у президента, на якій Зеленський нібито доручив захищати Татарова.

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

В Офісі президента України повідомили, що заява Татарова про НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

2 грудня Національне антикорупційне бюро України заявило, що Офіс генерального прокурора перешкоджає притягненню винних до відповідальності.

У бюро стверджують, що генеральний прокурор Ірина Венедіктова ввечері 1 грудня таємно змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.

Національне антикорупційне бюро переконує, що детективи НАБУ і прокурори САП не змогли в передбачені законом терміни повідомити про підозру третьому ймовірному учаснику злочину – екстоппосадовцю державної компанії «УкрБуд».

В Офісі генерального прокурора наразі не коментували заяву.

За даними видання «Українська правда», Національне антикорупційне бюро України розслідує справу, що стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.

Як пишуть журналісти, антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи. Її зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ.

Кулеба: ми хочемо більше взаємодії з Альянсом, більше навчань НАТО в Україні

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Україна хоче більше взаємодії з НАТО, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час засідання Північноатлантичної ради НАТО за участі України та Грузії.

«Ми хочемо більше взаємодії з Альянсом, зокрема більше навчань НАТО в Україні. Я наголосив, що Україна надалі рухається до членства в Альянсі та очікує надання Плану дій щодо членства», – заявив Кулеба за підсумками зустрічі.

За його словами, низка міністрів закордонних справ у своїх виступах принципово підтримали надання Україні членства в НАТО.

«Суттєве погіршення безпекової ситуації у регіоні Чорного моря загрожує не лише безпосередньо причорноморським країнам, але й державам Південної Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Тому я вітаю готовність НАТО до більшого залучення у безпеку регіону Чорного моря та посилення взаємодії з Україною та Грузією», – сказав Кулеба.

Відносини України та НАТО зміцнилися після початку збройного конфлікту на Донбасі та анексії Росією Криму. 12 червня Україна стала учасником Програми розширених можливостей НАТО.