Апеляційний суд відклав розгляд скарги адвокатів на арешт Мангера – активісти про «справу Гандзюк»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Київський апеляційний суд відклав розгляд скарги адвокатів на рішення Печерського райсуду столиці про тримання під вартою голови Херсонської ОДА Владислава Мангера, підозрюваного до вбивства чиновниці та активістки Катерини Гандзюк. Про це повідомила у фейсбуці спільнота «Хто замовив Катю Гандзюк?».

«Апеляційне засідання на обраний запобіжний захід для Мангера не відбулось… Судді визнали обов’язковою присутність Мангера на засіданні, тому відклали його розгляд», – повідомили активісти.

Повідомляється, що засідання перенесли на 13 липня, початок – о 15:00.

19 червня Печерський суд взяв підозрюваного у справі про напад на херсонську активістку Катерину Гандзюк Владислава Мангера під варту до 28 липня. 

Спецпідрозділ СБУ зранку 16 червня затримав у лікарні в Херсоні голову обласної ради Владислава Мангера, його привезти до Києва для участі в засіданні Печерського районного суду.

Печерський районний суд Києва ухвалив 15 червня рішення про надання дозволу на затримання Мангера з метою приводу його на засідання.

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з іншим фігурантом справи Олексієм Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. Мангер заперечує звинувачення.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

За даними СБУ, «у справі Гандзюк» наразі винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою в Херсоні.

Високопосадовець ДБР заявляє про безперспективність більшості справ проти Порошенка

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Начальник Третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, Головного слідчого управління ДБР Олег Корецький заявив, що більшість справ проти п’ятого президента України Петра Порошенка безперспективні. Про це він сказав на пресконференції 9 липня і додав, що говорив керівництву про необхідність їхнього закриття.

«З травня 2019 року у ДБР було зареєстровано і розслідувалось порядку 13-15 проваджень, у яких фігурує… Порошенко… Орієнтовно у січні-лютому я підійшов до керівництва ДБР – на той час то вже були в.о. директора Олександр Соколов та перший заступник Олександр Бабіков – що, на мою думку, на думку слідчих, у низці цих проваджень уже потрібно прийняти рішення про закриття, бо перспективи їх розслідування немає», – сказав Корецький.

За словами високопосадовця, керівники ДБР наполягли на продовженні розслідування.

 

Державне бюро розслідувань перед пресконференцією назвало заяви свисокопосадовця спекуляціями. У ДБР стверджують, що «Олег Корецький планує звільнятися» через «факти «зливу» службової інформації у кримінальних провадженнях».

У ДБР додали, що підготовлені Корецьким та його підлеглими проєкти підозр «неодноразово поверталися Офісом генпрокурора на доопрацювання, через що результати розслідувань ДБР у резонансних кримінальних провадженнях тривалий час були відсутніми».

У лютому 2020 року керівництво ДБР вирішило передати розслідування найбільш важливих проваджень іншим слідчим.

 

8 липня адвокат Ілля Новіков повідомив про закриття однієї зі справ проти п’ятого президента України, лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка, що стосується заводу «Кузня на Рибальському». Як написав захисник Порошенка у фейсбуці, йому про це повідомив керівник слідчої групи з Державного бюро розслідувань Олег Корецький.

«Кримінальну справу з по «Ленінській кузні» (одна з 24 «справ Порошенка») сьогодні закрито, я отримав постанову від керівника слідчої групи Олега Корецького. На слідчих чинився тиск, про що Корецький погодився розповісти найближчим часом пресі», – написав Новіков.

 

1 липня Порошенко заявив, що проти нього розслідують 24 кримінальні провадження і що за всіма ними стоїть Офіс президента, або особисто очільник країни Володимир Зеленський.

8 липня суд залишив без розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Порошенку.

Facebook видалив мережу акаунтів, що були активними на виборах 2019 року в Україні

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Мережа зосереджувалася на внутрішній аудиторії і була «особливо активною» під час президентських і парламентських виборів в Україні 2019 року

Україна неодноразово пропонувала дату переговорів з Іраном – МЗС про заяву іранського посольства

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Від початку року Україна направила вже чотири вербальні ноти Ірану з пропозицією дати переговорів щодо збитого поблизу Тегерана українського літака, повідомив Радіо Свобода заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін. Так він прокоментував заяву іранської сторони про очікування від України пропозиції дати переговорів. 

«Зокрема, останнього разу, нами було запропоновано чотири можливі дати переговорів у липні цього року. У відповідь на наше чергове письмове звернення щодо якомога швидшого проведення переговорів ми не отримали нічого, окрім усних коментарів про неприйнятність зазначених дат», – зазначив Єнін. 

За його словами, іранській стороні запропонували провести переговори у Києві 8-9 липня, або 15-16 липня. «Я хотів би закликати іранську сторону нарешті до діалогу і визначення конкретних дат перемовин, які вже неодноразово пропонувала Україна», – сказав Єнін. 

 

20 липня Іран має надіслати до Франції на розшифровку «чорні скриньки» збитого літака МАУ. До процесу Франція запросила і українських експертів.

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

 

Лише вранці 11 січня після кількох днів заперечень Іран офіційно заявив, що літак помилково збили сили протиповітряної оборони.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.

 

ЄСПЛ відмовив Україні в знятті імунітету з ексдепутата Логвинського

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення, яким відмовив Україні у знятті імунітету з колишнього депутата Верховної Ради Георгія Логвинського, який є чоловіком судді ЄСПЛ Ганни Юдківської. Про це повідомив сам політик у фейсбуці.

 

Це перше рішення в історії суду, коли він відмовив у знятті імунітету, яким за міжнародним правом захищені найближчі родичі суддів ЄСПЛ.

Суд заявив, що побачив у діях Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) порушення міжнародного права.

У ЄСПЛ вирішили, що обставини справи проти Логвинського не варто аналізувати, бо і без них суд має підстави не довіряти НАБУ.

У ЄСПЛ вважають, що у НАБУ діяли з порушенням принципів неупередженого розслідування. «Є свідчення того, що під час проведення розслідування НАБУ вдавалося до тиску на свідків», – ідеться в документі.

У НАБУ натомість стверджують, що слідство зібрало достатньо доказів для повідомлення про підозру Логвинському та іншим фігурантам справи.

«Рішення ЄСПЛ (ухвалено 6 липня 2020 року) стосується виключно одного з фігурантів розслідування і фактично унеможливлює повідомлення йому про підозру до позбавлення імунітету. Водночас досудове розслідування стосовно решти 6 учасників корупційної схеми, серед яких колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ, перший заступник міністра юстиції, бенефіціар приватної компанії та ще три особи, наближені до екснардепа, триває», – ідеться в коментарі НАБУ з приводу рішення ЄСПЛ.

 

У так званій «справі «Золотого Мандарину» НАБУ звинувачує Логвинського та кількох експосадовців Міністерства юсттції в діях, що призвели до втрат держави на суму 54 мільйони гривень.

Євросоюз вважає незаконним затримання Росією кримських татар на окупованому півострові – заява речника

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Європейський союз вважає політично мотивованим та незаконним затримання 7 липня в окупованому Криму сімох кримських татар. Про це йдеться в заяві речника Європейської комісії Петера Стано.

«Європейський союз не визнає реалізації російського законодавства в Криму та місті Севастополі та очікує, що всі незаконно затримані українці будуть звільнені без зволікань. ЄС очікує, що Росія припинить тиск на кримськотатарську громаду. На півострові повинні бути гарантовані міжнародні стандарти прав людини. Повний, вільний і необмежений доступ міжнародних правозахисників на всю територію України, включно з Кримом та Севастополем, залишається першорядною вимогою», – вказано в заяві.

 

Вранці 7 липня активісти заявили про обшуки в домівках кримських татар в окупованому Росією Криму. Після обшуків російські силовики затримали шістьох чоловіків: Сейрана Хайретдінова, Олександра Сізікова, Еміля Зіядінова, Исмета Ібрагімова, Аліма Суф’янова, Вадима Бектемірова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що сьомим затриманим ФСБ Росії є кримський татарин з Алушти Зекір’​я Муратов.

Обшуки також пройшли і в Дилявера Меметова, якого якраз не було вдома, його продовжують шукати.

У ФСБ Росії повідомили, що співробітники спецслужби затримали сімох людей, їх підозрюють в організації та участі в осередку забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представництво президента України в Автономній республіці Крим засудило обшуки в домівках кримських татар на окупованому Росією півострові. Також посольство США в Україні прокоментувало обшуки та затримання кримських татар, зазначивши, що «Росія не має права переслідувати та затримувати українців на українській землі».

Шкарлет розповів, чи підтримує дозвіл абітурієнтам з окупованих територій вступати до вишів без ЗНО

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Т.в.о.міністра освіти та науки Сергй Шкарлет вважає правильним рішення Верховної Ради дозволити абітурієнтам з окупованих областей Донбасу та анексованого Криму вступати до вищих навчальних закладів в межах квот без складання зовнішнього незалежного оцінювання. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода. 

«Те, що ми даємо можливості для дітей, для українських дітей, які на тимчасово окупованих територіях проживають, але бажають вступити до українських закладів освіти, я вважаю, що цю допомогу треба дітям давати. Якщо дитина хоче навчатись в українському університеті, хоче здобувати українську освіту, хоче зануритись в українську культуру, такий шанс треба давати». В нашій співрозмові з комітетом ми розмовляли про те, щоб і розширення квот було (не тільки 105 вузів, а і щоб всі вузи мали можливість приймати цих дітей)», – пояснив Шкарлет.

Щодо критики, яка лунала під час ухвалення змін до закону, т.в.о.міністра освіти та науки говорить, що розуміє побоювання, однак, на його думку, такі зміни до закону все одно мають бути. 

«Є певна засторога стосовно того… Ну там деякі політики, деякі люди, враховуючи ту загострену ситуацію, що звичайно кажуть, що це можуть бути діти тих батьків, які, умовно кажучи, не сприймають українську позицію. Можливо таке, але ж син за батька не відповідає», – вважає Шкарлет.  

3 липня Верховна Рада України 3 липня ухвалила за основу і в цілому законопроєкт №3734, який дозволяє абітурієнтам з окупованих областей Донбасу та анексованого Криму вступати до вищих навчальних закладів в межах квот без складання зовнішнього незалежного оцінювання.

Головно проти законопроєкту висловилися представники «Європейської солідарності», які на певний час заблокували трибуну. Народний депутат від фракції Михайло Забродський пояснив позицію своєї політичної сили тим, що документ потребує доопрацювання.

«Про нерівність, яку ми вносимо цим законом, ви всі чули неодноразово. Про небезпеку потенційну, яку несе таке рішення, яке запроваджене цим законом, ми теж чули. Тому я закликаю всіх поділити нашу позицію стосовно того, що закон потребує виваженого доопрацювання. Давайте винайдемо інший механізм, якщо в нас дійсно календарні терміни не дозволяють це зробити», – сказав Забродський перед голосуванням.

Попри його заклик, більшість зміни в законодавстві підтримала. За відповідне рішення виступили 310 народних депутатів, проти висловився один. 13 парламентарів утрималися, 44 не голосували.

Т.в.о.міністра освіти Шкарлет розповів, чи треба змінювати мову освіти

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Т.в.о.міністра освіти Сергій Шкарлет в інтерв’ю Радіо Свобода відповів на припущення ексочільниці МОН Лілії Гриневич про те, що він «​може змінити мовну політику в освіті», наголосивши, що на його думку, мова викладання в українських закладах освіти має бути українська.

«Українська мова. У нас Конституція є, у нас є закон. Депутат може висловлювати іншу позицію, а міністерство – це виконавча влада, вона повинна виконувати закони», – розповів Шкарлет в інтерв’ю Радіо Свобода. 

Він також додав, що «зараз вносяться зміни, щоб дозволити студентам іноземцям вивчати іноземну мову, але за умови того, що вони повинні вивчати і українську мову».

3 липня ексочільниця МОН Лілія Гриневич заявила, що «призначення людини з антимайданними цінностями, члена Партії регіонів, людини, яка неодноразово публічно засвідчувала, що поділяє їхні підходи, може призвести до зміни мовної політики в системі освіти».

Колишній ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет став т.в.о.міністра освіти та науки 25 червня за рішенням уряду, адже дещо раніше у Верховній Раді відмовились виносити на розгляд до сесійної зали рішення про його призначення.