ОП про рішення запровадити держрегулювання цін на газ: Україна не повертається до держрегулювання

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

14 січня прем’єр заявив, що уряд провів «конструктивну» зустріч із представниками МВФ, але подробиць цієї зустрічі не навів

Зеленський попросив Меркель «сприяти у пришвидшенні отримання вакцини для України»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Президент України Володимир Зеленський 15 січня мав телефонну розмову з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, повідомляє офіційний сайт глави української держави.

Сторони «детально обговорили ситуацію в Україні та Німеччині, пов’язану з пандемією COVID-19 та постачанням вакцини від цієї інфекції». «Володимир Зеленський попросив Ангелу Меркель сприяти у пришвидшенні отримання вакцини для України», – вказано в повідомленні без деталей про будь-які конкретні плани чи домовленості.

«Головним завданням зараз є захистити найбільш вразливі категорії громадян: літніх людей, лікарів, військовослужбовців. Поява сертифікованих вакцин дає нам всім надію», – цитує слова Зеленського його сайт.

Іншою темою розмови була ситуація на Донбасі. «Обидві сторони визнали, що перемовини радників лідерів «Нормандської четвірки» 12 січня цього року в Берліні були непростими, але конструктивними. Україна та Німеччина очікують на наступні консультації 22 січня», – вказано в повідомленні.

За результатами зустрічі в Берліні 12 січня про конкретні результати не повідомлялося, продовження консультацій заплановане на 22 січня.

Зустріч радників лідерів «нормандської четвірки» мала відбутися в грудні 2020 року, але цього так і не сталося.

Востаннє лідери так званої «нормандської четвірки» – України, Німеччини, Франції та Росії – зустрічалися 9 грудня 2019 року в Парижі.

 

Посольство США відреагувало на блокування Росією проїзду 120 кримських татар Керченським мостом

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

12 січня прокуратура АРК і Севастополя повідомила, що почала провадження щодо цих дій Росії в окупованому Криму

У КСУ розповіли, скільки голова суду Тупицький заробив за 2020 рік

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький заробив понад 3,7 мільйона гривень у 2020 році, повідомили в установі на запит Радіо Свобода.

Таким чином КСУ відповів на запит про те, чи відповідає дійсності інформація про відпочинок Тупицького у готелі Kempinski Palm Jumeirah в Об’єднаних Арабських Еміратах.

За повідомленням, КСУ не має деталей щодо відпустки Тупицького 6 січня, а також із 11 до 13 січня, окрім тих, які він оприлюднив 12 січня.

«Також інформуємо, що загальна сума нарахованого доходу (винагороди судді) Голови Конституційного Суду України Тупицького О. М. за 2020 рік складає 3 715 035,02 гривень. Середній розмір нарахованого йому доходу (винагороди судді) в 2020 році становить 309 586,25 гривень», – йдеться в повідомленні суду.

Читайте також: Судді КСУ обговорили на своїх зборах указ президента про відсторонення Тупицького

12 січня в Конституційному суді заявили, що голова суду Олександр Тупицький, указ про відсторонення якого в грудні видав президент, від 6 до 13 січня відпочивав разом із дружиною і сином в Об’єднаних Арабських Еміратах.

За твердженням КСУ, що вартість відпочинку Олександра Тупицького і його родини в ОАЕ загалом становила 242 116 гривень.

Раніше видання «Цензор.нет» оприлюднило репортаж з ОАЕ, в якому йшлося про відпочинок Тупицького на королівській віллі в Дубаї, вартість добової оренди якої становить понад 300 тисяч гривень.

Столтенберґ: НАТО стурбоване через розширення російської військової присутності в Криму

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

НАТО відстежує військову присутність Росії в регіоні Чорного моря й окупованому Криму і стурбований її розширенням, заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ.

«Що стосується питання про збільшення російської присутності в Лівії і в Африці в цілому, звичайно, це те, за чим ми стежимо – і дуже уважно відстежуємо в НАТО, це частина моделі збільшення російської присутності не тільки в Лівії, а й в інших частинах Африки, і на Близькому Сході, в Сирії і в Чорноморському регіоні в Криму, а також у Балтійському регіоні і на Крайній Півночі», – йдеться в заяві.

Столтенберґ уточнив, що альянс, зокрема, спостерігає зростання військового будівництва з боку Росії від Крайньої Півночі до Балтійського регіону, Чорного моря, Близького Сходу і Північної Африки.

«І це викликає велику стурбованість», – наголосив генсекретар.

Раніше Столтенберґ повідомив, що НАТО продовжить нарощувати свою військову присутність у Чорноморському регіоні у відповідь на посилення російського військового угруповання в Криму.

Україна виступає за будь-які формати посилення присутності НАТО в Чорноморському регіоні, сказав раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня повідомив про початок будівництва двох військово-морських баз для більш ефективного захисту Чорноморського регіону.

Генасамблея ООН в грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з окупованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

Нацрада закликає відмовитися від постачання техніки з Росії – на неї встановлюють заборонені застосунки

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 14 січня звернулася до виробників і постачальників телевізорів, медіаплеєрів, смартфонів та інших сучасних пристроїв з проханням відмовитися від постачання такої техніки з території Російської Федерації.

Нацрада роз’яснює, що «уряд країни-агресора затвердив 31.12.2020 перелік програм для електронних обчислювальних машин, які мають бути попередньо встановлені на окремі види технічно складних товарів».

Це означає, що «на телеприймачі з функцією Smart TV, або які мають операційні системи, що дають змогу додавати і використовувати застосунки, будуть встановлені застосунки для перегляду низки телеканалів та сервісів, які заборонені для розповсюдження на території України».

«Також звертаємо увагу, що на смартфони та інші портативні пристрої, вироблені в РФ, або вироблені для реалізації і використання на території РФ, будуть встановлені застосунки від компаній, які підпадають під санкції на території України», – вказують у Нацраді.

Регулятор звернувся до мереж роздрібної торгівлі та приватних підприємців із закликом «припинити практику встановлення програм, які дозволяють переглядати заборонені канали або користуватися забороненими сервісами, під час продажу електронних пристроїв кінцевому споживачеві».

Перегляд низки телеканалів та використання сервісів походженням із Російської Федерації забороняє на території України указ президента України від 14 травня 2020 року № 184/2020 «Про введення в дію рішення РНБО України від 14 травня 2020 року «Про застосування, скасування і внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)».

 

На Донбасі через обстріли бойовиків поранений військовий ЗСУ – українська делегація в ТКГ

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

У районі проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі внаслідок обстрілу підтримуваних Росією бойовиків поранень зазнав військовослужбовець Збройних сил України, повідомила українська делегація для участі в Тристоронній контактній групі.

«14 січня близько 18:00 унаслідок обстрілу противником наших позиції в районі Гнутового дістав поранення один військовослужбовець Збройних сил України. Йому надано медичну допомогу, стан стабільний», – йдеться в повідомленні у фейсбуці.

Раніше сьогодні у штабі операції Об’єднаних сил повідомляли, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі у денні години четверга двічі порушили режим припинення вогню, при цьому про поранених чи втрати серед особового складу, станом на момент появи вечірнього зведення, не було. На ресурсах угруповання «ДНР» бойовики заявляють про буцімто обстріл військовими ЗСУ територій біля Широкина і Талаківки. На сайтах угруповання «ЛНР» інформації про бойові дії 14 січня немає.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

У Прокуратурі АРК повідомили про готовність надавати матеріали для позовів проти Росії

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

У Прокуратурі АРК і Севастополя вказали на важливість ухвалення 14 січня проміжного рішення ЄСПЛ за позовом про порушення в окупованому Криму в справі України проти Росії. У відомстві зазначили, що готові продовжувати надавати матеріали для підготовки міждержавних позовів проти Росії.

«При підготовці міждержавного позову проти Росії використовувалися численні докази порушення прав людини в Криму, які зафіксовані в матеріалах кримінальних проваджень Прокуратури АРК. Прокуратура автономії й надалі готова надавати свої матеріали для підготовки міждержавних позовів», – йдеться в повідомленні відомства.

У прес-релізі ЄСПЛ, зокрема, йдеться, що в позові України «було достатньо доказів» за такими фактами порушення прав людини в Криму:

жорстоке поводження і незаконні затримання;
нав'язування російського громадянства жителям півострова;
переслідування і залякування релігійних лідерів, які не належать до РПЦ, проведення обшуків у церквах і мечетях, конфіскація їхньої власності;
припинення діяльності засобів масової інформації;
заборона проведення публічних зібрань і проявів підтримки, а також залякування і затримання організаторів демонстрацій;
примусове відчуження майна у цивільних осіб і приватних підприємств;
утиск української мови в школах і переслідування україномовних дітей у школі;
обмеження свободи пересування між Кримом і материковою Україною;
порушення щодо кримських татар.

При цьому суд вказав низку тверджень, що не були доведені. Зокрема, про випадки вбивства мирних громадян, про затримання і залякування іноземних журналістів у 2014 році. Також наголошується, що уряд України не представив доказів з приводу «націоналізації» майна українських військових.

Міністр юстиції України Денис Малюська назвав рішення ЄСПЛ «потужним юридичним ударом по міфології, яку використовує Росія в гібридній війні».

У Міністерстві юстиції Росії повідомили, що під час розгляду справи по суті їхня правова позиція, «як і раніше, базуватиметься на встановлених міжнародним правом критеріях, договорах і практиці міжнародних трибуналів».

Очільник МЗС України Дмитро Кулеба назвав перемогою рішення Великої палати ЄСПЛ за позовом щодо Криму.

Раніше повідомлялося, що Київ очікує позитивного рішення за позовом до ЄСПЛ «Україна проти Росії» про порушення прав людини в окупованому Криму.

На розгляді Європейського суду з прав людини перебувають також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в окупованому Росією Криму та на Донбасі.