Коломойський заперечує, що впливав на кількість правок до законопроєкту про банки

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Олігарх і колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський заперечує повідомлення про те, що він через низку депутатів, міг впливати на кількість правок, поданих до законопроєкту 2571-д щодо банківської діяльності. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

«Коли торгують Конституцією і країною за 30 срібників, я намагаюсь не впливати. Влаштували маніпуляцію, що цей закон або – ​Коломойський, або – ​Україна. І президента в цю теплу ванну посадили, якщо вона тепла… Написала його Рожкова разом зі своєю бригадою і через МВФ запустила це в уряд, адміністрацію президента. Сказали: «Тисніть на них, тому що грошей не буде, якщо не буде цього закону». Але гроші закінчаться, а Конституцією ви уже знехтуєте», – заявив Коломойський. 

При цьому він заперечує свої зв’язки з депутатами, кожен з яких вніс до законопроєкту 2571-д більш ніж тисячу правок (окрім нардепів Олександра Дубінського («Слуга народу») та Віктора Бондара (співголова групи «За майбутнє»), з якими, за словами Коломойського, він часто спілкується, але «не впливає на їхню депутатську діяльність».

Щодо нині позафракційного депутата Антона Полякова, який вніс понад 6 тисяч правок до законопроєкту 2571-д, Коломойський зазначив, що особисто з ним не знайомий, але знає, що той «пристойний і чесний хлопець, якого вигнали зі «Слуги народу» за правду». 

Сам Поляков у коментарі Радіо Свобода теж відкинув знайомство з Коломойським. 

Загалом олігарх вважає понад 16 тисяч правок нормальною кількістю для такого документа і не погоджується з характеристикою «антиколомойський», яку вживають щодо законопроєкту 2571-д.

«Це закон не антиколомойський, а антиукраїнський і антиконституційний», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода. 

7 квітня клькість правок, внесених до так званого «антиколомойського» законопроєкту № 2571-Д, склала 16 тисяч 335. 

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Міжнародний валютний фонд схвально оцінив це голосування, а також ухвалення в другому читанні земельної реформи.

Читайте також: «Приватбанк» подав новий позов проти Коломойського​

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. Наразі він домагається в судах скасування націоналізації банку.

Поляков готовий відкликати частину правок з «антиколомойського» законопроєкту, але є умови

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Ексдепутат від партії «Слуга народу», а нині позафракційний народний депутат Антон Поляков готовий відкликати частину зі своїх понад шести тисяч правок до так званого «антиколомойського» законопроєкту. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

«Я готовий тільки в тій ситуації їх відкликати, якщо буде зроблено три кроки. Перший крок – ​скасування відкриття ринку землі. Другий крок – це перегляд, перенесення другого етапу медреформи. І третій – скасування антиФОПівських законопроєктів. Займайтесь, чим хочете, тільки не чіпайте наш бізнес. Наш народ і нашу державу. Тому що ось такі ігри з МФВ ні до чого хорошого фактично не приводять», – зазначив Поляков.

Загалом, за його словами, таку кількість правок усього за тиждень часу йому вдалося підготувати завдяки команді з близько 20 осіб. 

«Ми працювали увесь тиждень: я повністю зі своєю командою. Плюс додатково консультувались з юристами, зі спеціалістами з банківської сфери. І навіть довелося елементарно з викладачами української мови, тому що там дуже багато правок справді технічних, тобто вони стосуються самого тіла законопроєкта», – розповів Поляков у коментарі Радіо Свобода.

Як він, так і олігарх Ігор Коломойський, якого називають зацікавленим у неприйнятті законопроєкту № 2571-Д, заперечують знайомство одне з одним. 

7 квітня кількість правок, внесених до так званого «антиколомойського» законопроєкту № 2571-Д, склала 16 тисяч 335.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Міжнародний валютний фонд схвально оцінив це голосування, а також ухвалення в другому читанні земельної реформи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. Наразі він домагається в судах скасування націоналізації банку.

Міністр оборони: євроатлантична інтеграція є «сьогоденням і майбутнім» України

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Сьогодення і майбутнє Україні – це євроатлантична інтеграція й послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО, заявив міністр оборони Андрій Таран, який раніше казав про «недосяжність» найближчим часом стандартів НАТО для Збройних сил України.

Як повідомляє пресслужба МОУ, про це йдеться у вітанні міністра з нагоди 71 річниці формування Організації Північноатлантичного договору. 

«За весь цей час НАТО надійно зберігає безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об’єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів. Для України історія відносин з НАТО – це шлях особливого та взаємовигідного партнерства, яке ми щиро цінуємо», – заявив Таран.

«Наше сьогодення і майбутнє – це євроатлантична інтеграція та послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО. Це дасть можливість підвищити нашу бойову готовність та взаємосумісність з військами Альянсу для захисту національних інтересів та забезпечення стабільності в регіоні. Ми і надалі йтимемо цим шляхом разом з нашими друзями – всіма країнами-членами НАТО для досягнення стратегічної мети України, яка закріплена в Конституції держави», – наголосив міністр.

Читайте також: «Такі заяви викликають стурбованість» – ексміністр оборони щодо слів Тарана про ЗСУ і стандарти НАТО​

11 березня міністр оборони Андрій Таран заявив, що головним завданням Міністерства оборони «замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО» має бути мета максимального забезпечення здатності ЗСУ взаємодіяти з силами Альянсу.

Пізніше у коментарі Радіо Свобода на уточнювальне запитання, чому за стандартами НАТО зараз українська армія не може розвиватись, міністр Андрій Таран сказав: «Я саме так і казав, що поки що. Тому що навіть країни НАТО на теперішній час не мають всіх стандартів НАТО, втілених в життя в кожній країні».

 

Застосунок «Дія» починає тестувати електронні паспорти – міністр

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Урядовий застосунок «Дія» починає тестувати електронні паспорти, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook.

«Електронні паспорти активно тестуються, сьогодні всі бета-тестувальники отримають доступ», – заявив Федоров.

Крім того, у застосунку вже доступні електронні студентські квитки.

6 лютого українська влада презентували мобільний застосунку «Дія». У ньому працюють електронне посвідчення водія та свідоцтво для реєстрації автомобіля.

Венедіктова: розмовляла з Портновим, але на багатьох речах стою з ним протилежно

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова в інтерв’ю «Українській правді» заявила, що має різні точки зору на багато питань з колишнім заступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрієм Портновим.

«Коли я була очільником ДБР, мене пов’язували не те що дуже щільно з Портновим, а просто вважали «людиною Портнова»… Я справді розмовляла з Андрієм Володимировичем. Від нього дуже багато до нас заяв було і в ДБР, і зараз вже звернень сюди приходить. Враховуючи те, що він медійно потужна людина, у нього дуже багато людей, які підтримують його ідеї… Але на багатьох речах я з ним стою протилежно», – сказала генеральний прокурор.

З кінця грудня Венедіктова виконувала обов’язки голови Державного бюро розслідувань. 17 березня Верховна Рада призначила її генеральним прокурором.

Венедіктова про «справу Шеремета»: через два місяці ми побачимо якийсь результат

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

У провадженні про вбивство журналіста Павла Шеремета «видно кінець», заявила генеральний прокурор Ірина Венедіктова в інтерв’ю «Українській правді».

«Я думаю, що видно кінець. І оці два місяці, які були надані додатково (продовжені терміни досудового розслідування – ред.)… Я вважаю, що через два місяці ми побачимо якийсь результат. Сподобається він нам, чи не сподобається. Але це вже буде результат», – розповіла Венедіктова.

Вона вважає, що масштабний брифінг про розслідування вбивства Шеремета не варто було проводити.

«Можна я зараз скажу просто як людина? Мені здається, що не треба було робити такого гучного брифінгу до тих пір, поки реально справа не вийшла із суду. Тому у громадянського суспільства зіпсоване сприйняття цієї справи. Як і що воно буде – будемо бачити», – зазначила Венедіктова.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

Помпео розповів про свою розмову із Зеленським

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Державний секретар США Майк Помпео назвав доброю сьогоднішню свою розмову у телефонному режимі із президентом України Володимиром Зеленським. У твітері Помпео висловив вдячність, що офіційний Київ допоміг дістатися додому громадянам США, зокрема понад двом сотням добровольців «Корпусу миру».

«Разом ми продовжуємо зосереджуватись на реформах і залученні Росії до відповідальності за гуманітарні умови на Донбасі», – повідомив Помпео.

Раніше сьогодні Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський мав телефонну розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Майком Помпео. Повідомлялося, що бесіда головним чином стосувалася ротидії поширенню коронавірусної інфекції. Крім того, Зеленський, за заявою Офісу, подякував Помпео за 1,2 мільйона доларів, які США вирішили виділити для України на боротьбу з коронавірусом. Також Зеленський проінформував Помпео про ситуацію на Донбасі.

Україна висловлює протест через призов кримчан в російську армію – МЗС

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Міністерство закордонних справ України 6 квітня виступило із заявою, в якій вимагає від Москви скасувати весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію.  У відомстві зазначили, що в умовах, коли весь світ бореться з пандемією COVID-19, оголошення весняного призову «виглядає особливо брутально».

«З території Кримського півострова цієї весни планується направити для проходження «військової служби» майже 3,3 тисячі осіб. Очікується, що більшість з них буде проходити її за межами Кримського півострова, зокрема в Південному військовому окрузі, військові частини і командування якого безпосередньо задіяні в здійсненні збройної агресії проти України на Донбасі», – йдеться в заяві.

В МЗС України вчергове нагадали, що Росія порушує міжнародне право, забираючи кримчан в армію.

«Такі дії Російської Федерації є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, яке забороняє Росії, як державі-окупанту, змушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах. Так само заборонено чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії, а також переміщати осіб, які перебувають під захистом, за межі окупованої території», – йдеться у заяві.

Раніше Постійне представництво України при ООН також закликало генсекретаря організації відреагувати на весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію.

Напередодні в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір закликати на військову службу 3300 кримчан.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу наказав відкласти регулярний весняний призов до збройних сил, який мав розпочатися 1 квітня. Новобранців у війська призовні комісії відправлятимуть не раніше 20 травня, додав російський міністр.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан реєструвати звернення, в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

У Міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch повідомили, що близько 85% кримчан, покликаних на військову службу навесні 2019 року, відправили на бази сусідньої Росії.

США висловлювали стурбованість, що Росія відкриває кримінальні справи проти кримчан, які не хочуть служити в російській армії.