ЄС готується до перегляду Угоди про асоціацію з Україною – ОП

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Європейський союз цього року має почати перегляд Угоди про асоціацію з Україною. Про це йдеться у листі від президента Європейської ради Шарля Мішеля та очільниці Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу Володимира Зеленського, повідомили в Офісі президента.

«Керівники інституцій ЄС відзначають, що цьогоріч розпочнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах», – мовиться у повідомленні.

Як зазначили у ОП, в планах також підписання найближчим часом Угоди про спільний авіаційний простір. Окрім того, розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції.

Про такі кроки було домовлено під час минулорічного саміту Україна – ЄС.

Facebook Oversight Panel to Review Suspension of Trump’s Accounts 

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Технології

Facebook’s independent oversight board said Thursday that it had accepted the company’s request to review its decision to suspend the accounts of former President Donald Trump.The U.S. social media giant blocked Trump’s access to his Facebook and Instagram accounts after he was accused of inciting a deadly insurrection by his supporters January 6 at the U.S. Capitol as lawmakers were formally certifying Joe Biden’s presidential victory.When it made the decision, the company said the suspension would remain in effect at least until the end of Trump’s term on January 20 and possibly indefinitely.The board said a five-member panel would review the case in the coming days and report its findings to the full board.A majority of the members must approve a decision before it can be issued. The board must decide within 90 days, and Facebook is required to act on it within that period. The board’s decisions are nonbinding.Trump’s critics generally applauded Facebook’s decision, but many world leaders and free-speech proponents denounced it, maintaining it sets an alarming precedent against free speech.’Very confident’ decision was rightFacebook global affairs chief Nick Clegg told the Reuters news agency he remained convinced the company acted appropriately when it suspended Trump’s accounts.“I’m very confident that any reasonable person looking at the circumstances in which we took that decision and looking at our existing policies will agree,” Clegg said.But Clegg also said the board might consider wider principles and policies that could influence its decision.In addition to reviewing the decision to suspend Trump’s accounts, Clegg said he asked the board to recommend when political leaders can or should be prohibited from using the company’s platforms.Facebook created the oversight board after being criticized for its management of problematic content. The panel consists of 20 members, including a Nobel Peace Prize laureate, a former prime minister, legal experts and rights advocates.Twitter, Trump’s favorite social media platform, has suspended the former president permanently.  

Гончаренко з «ЄС» цікавився можливістю в’їзду російських акторів, які схвалюють анексію Криму – «Схеми»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко у депутатському зверненні до СБУ та Державної прикордонної служби цікавився можливістю в’їзду в Україну російських акторів, які відвідували Крим після окупації Росією або публічно схвалювали анексію півострова, а деякі з них офіційно включені до «переліку осіб Міністерства культури України, які становлять загрозу нацбезпеці». Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.​

Як з’ясували журналісти, 17 лютого 2020 року Олексій Гончаренко направив до Служби безпеки та прикордонників листа із проханням надати «офіційну інформацію про відсутність заборони на в’їзд» вісьмом артистам із Росії. Таке звернення депутат з ЄС пояснив тим, що до нього звернулась директорка «Московського театру «Школа сучасної п’єси» – «з клопотанням з метою організації гастролей артистів трупи цього театру в Україну», орієнтовно – навесні-влітку 2020 року.

У списку згаданих Гончаренком артистів – засновник та художній керівник «Московського театру «Школа сучасної п’єси» Йосип Райхельгауз.

Як виявили журналісти, у червні 2014-го в інтерв’ю «Ехо Кірова» він заявив, зокрема: «Коли я вперше почув, що там, у Криму, вимагають у Росію – я так зрадів, нарешті, яке щастя, це наш Крим, це російський Крим. Все правильно, і якби ми не поспішали, не силували, дали б цій любові якийсь час розвиватися… По результату все правильно: Крим наш».

Також Райхельгауз відвідував Ялту у 2016-му році, де виступав головою журі фестивалю «Театр. Чехов. Ялта» – про що йшлося у сюжеті телеканалу «НТС Севастополь».

«Це було ще до того, як був введений карантин. Я хотів, щоб з гастролями в Україну, в Одесу приїхав «Московський театр «Школа сучасної п’єси» Йосипа Райхельгауза, це одесит, це людина, яка спілкується українською мовою, підтримує Україну, не підтримує анексію Криму, всюди має абсолютну принципову позицію щодо цього. І тому я направив звернення щодо цього, щоб дізнатися, чи є по якихось акторах цього театру заборона. Я ж не просив, щоб їх впустили. Тут сказано, можуть заїжджати чи ні?» – так Гончаренко пояснив журналістам.

Депутат з ЄС підкреслив, що Райхельгауз є його «особистим другом»: «Він ніколи не підтримував анексію Криму, я з надзвичайною повагою ставлюся до нього, допомагав організовувати гастролі його театру раніше, і буду радий, коли закінчиться карантин, дуже хочу, щоб його театр знову приїхав в Україну».

Серед вказаних у зверненні Гончаренка артистів – також російська акторка Ірина Алфьорова, яка включена до переліку осіб Мінкультури України, які створюють загрозу нацбезпеці.

Також Гончаренко запитував про можливість в’їзду в Україну Юрія Чернова, який зіграв у фільмі «Крим». Як повідомляли російські медіа, цю стрічку зняли за підтримки міністерства оборони Росії.

У зверненні Гончаренка згадана також російська акторка Олена Санаєва. В одному із сюжетів на телеканалі «НТС Севастополь» йшлося про те, що у 2016 році, після анексії Криму, вона брала участь у фестивалі «Театр Чехов Ялта» як членкиня журі.

Крім того, у вказаному депутатом списку – Марат Башаров. Раніше кримські журналісти у Києві просили держоргани пояснити, чому йому та іншим артистам дозволяють гастролювати, якщо вони не визнають територіальну цілісність України – коли приїжджали із виступами в анексований Крим без офіційного українського дозволу.

У коментарі журналісту «Схем» Гончаренко заявив: «Я питаю їх (СБУ і Державну прикордонну службу – ред.), ці люди конкретно були помічені в антиукраїнській діяльності чи ні? Якщо вони були помічені в антиукраїнській діяльності – їм немає чого робити в Україні. Якщо вони не були помічені в антиукраїнській діяльності – ласкаво просимо, приїжджайте і давайте обмінюватися культурою».

На уточнення журналіста, чи цікавився депутат ЄС публічними висловлюваннями цих артистів, зазначив: «Ні, не цікавився. І не маю це робити. Тому що я не СБУ і не ДПС».

Як з’ясували «Схеми», Держприкордонслужба відмовила депутату Гончаренку у наданні інформації щодо можливості в’їзду акторів московського театру, посилаючись на заборону поширення персональних даних.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.

 

«Слуга народу» лобіював приїзд в Україну російського репера Елджея, якому це було заборонено – «Схеми»

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Народний депутат від «Слуги народу» Ігор Васильковський лобіював приїзд в Україну російського співака Елджея – попри те, що на той момент для нього діяла заборона СБУ на в’їзд через гастролі у Криму після анексії українського півострову Росією. У депутатському зверненні до Державної прикордонної служби Васильковський просив роз’яснення щодо можливості в’їзду російського репера та допуску до участі у гастролях на території України. Про це йдеться у матеріалі проєкту «Схеми», журналісти якого отримали доступ до численних депутатських звернень у різні державні органи, яких немає у публічному просторі.

Як з’ясували журналісти, 19 травня 2020 року Ігор Васильковський направив депутатське звернення на ім’я голови Державної прикордонної служби Сергія Дейнеки, у якому просив повідомити офіційну позицію та роз’яснення «щодо можливості в’їзду та допуску до участі у гастрольних заходах на території України громадянина Російської Федерації Узенюка Олексія Костянтиновича (псевдонім – Елджей)».

Таке прохання нардеп пояснив тим, що до нього з цим питанням раніше звернулись організатори концертів та гастролей в Одесі та області.

«На той час діяла заборона на в’їзд в Україну цього російського співака через концертну діяльність у в окупованому Криму. Невже український депутат лобіював інтереси російського співака, якому був заборонений в’їзд?» – йдеться у розслідуванні.

На запитання «Схем», в чиїх інтересах «слуга народу» писав звернення, Васильковський відповів: «В інтересах Елджея, він хлопець творчий, має виступати».

Прикордонники надали таку відповідь на звернення народного депутата: «Державна прикордонна служба України готова надати дозвіл на перетинання державного кордону України зазначеному у вашому листі іноземцю у разі виконання ним усіх умов в’їзду в Україну, визначених статтею 8 Закону «Про прикордонний контроль».

З 2018 року, після звернення на той момент народного депутата Володимира Парасюка, СБУ заборонила Елджею відвідувати Україну – строком на 3 роки. Парасюк помітив у YouTube виступ співака у Коктебелі, вже після анексії Росією Криму. У червні 2020 року за позовом Елджея Окружний адмінсуд Києва скасував йому заборону на в’їзд. Одна із мотивацій рішення – суд помітив, що відео перебування Елджея в Криму містить напис «відео недоступне». В СБУ це рішення суду не оскаржували.

«Схеми» звернулися до керівництва спецслужби з проханням пояснити, чому – відповіді поки не отримали.

Депутатські звернення не є публічними і не реєструються апаратом Верховної Ради України, – йдеться у розслідуванні. Раніше «Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.

Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців.

Петр Крумханзл іде з посади голови правління «Приватбанку». Буде новий конкурс

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Термін дії контракту з головою правління «Приватбанку» Петром Крумханзлом, який очолював банк упродовж останніх трьох років, добігає кінця 23 січня. Про це повідомили у пресслужбі державного банку.

До призначення нового керівника виконувачкою обов’язків буде Ганна Самаріна, заступниця голови правління «Приватбанку» з питань фінансів.

«Відповідно до українського законодавства, закінчення терміну дії контракту вимагає проведення процедури конкурсного відбору на посаду нового голови правління. Цей механізм забезпечує незалежність та професійність обраного керівника», – повідомили у «Приватбанку».

Петр Крумханзл має право на загальних засадах податися на новий конкурс і знову очолити правління банку. 

Одним із головних напрямків роботи Петра Крумханзла на посаді був захист інтересів банку в судах проти колишніх власників та інвесторів.

Суди щодо «Приватбанку» тривають із 2016 року. Усього в Україні зараз на різних стадіях понад 500 процесів, у яких колишні акціонери та пов’язані з ними особи намагаються оскаржити процедуру списання їхніх коштів та активів у капітал банку.

У травні 2020 року Верховна Рада ухвалила, а президент Володимир Зеленський підписав закон про банки, який був необхідний для затвердження програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ).

Закон передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише в грошовій формі. Визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

 

ЄСПЛ: Україна відповідальна за смерть Вербицького та інші порушення під час Євромайдану

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення щодо подій Революції гідності, де йдеться про численні порушення прав людини і відповідальність влади України щонайменше за смерть одного протестувальника – науковця зі Львова Юрія Вербицького.

Революцією гідності або Євромайданом називають події в Україні з листопада 2013 до лютого 2014 року. Протести розпочалися після того, як український уряд заявив про припинення курсу на євроінтеграцію, силовики жорстко розганяли учасників демонстрацій, тоді загинули близько 100 людей. Акції протесту спричинили зміну влади в країні.

Суд розглядав справи «Шморгунов та інші проти України», «Луценко і Вербицький проти України», «Кадура і Смалій проти України», «Дубовцев та інші проти України» та «Воронцов та інші проти України».

ЄСПЛ постановив, що в межах цих справ були багаторазово порушені статті про заборону тортур і нелюдяності, право на свободу та особисту недоторканність, право на життя, свободу зібрань та асоціацій, право на повагу до приватного і сімейного життя Європейської конвенції про права людини.

Європейський суд вважає, що українська влада тоді свідомо використовувала жорстоке поводження, а затримання багатьох учасників протесту були довільними. ЄСПЛ вказує, що влада від початку навмисне намагалася зірвати мирні протести, а порушення були стратегією держави.

Суд зазначив також відсутність в Україні ефективного механізму для розслідування злочинів, скоєних силовиками і недержавними агентами під час цих подій. За рішенням суду Україна має виплатити деяким заявникам компенсацію матеріальної та моральної шкоди, а також покрити судові витрати.

У листопаді 2018 року генпрокуратура України повідомила, що розкрила більшу частину з 4 тисяч 700 злочинів, на причетність до справ перевіряли 15 тисяч осіб. Прокурор Сергій Горбатюк п’ять років очолював слідство у справах Майдану, але восени 2019 року його звільнили. У лютому 2020 року він розповів телеканалу «Настоящее время», що фактично 90% тих, хто оголошений у розшук у цих справах, перебувають у Росії.

Денісова: кількість українців, яких планують передати бойовики, постійно змінюється

Posted on Leave a commentPosted in Новини, Політика

Інформація про кількість українців, яких планують передати бойовики ОРДЛО, постійно змінюється, заявила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Інформація, яка стосується односторонньої передачі на підконтрольну уряду України територію незаконно ув’язнених громадян України, які утримувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей постійно змінюється», – написала омбудсмен у фейсбуці 21 січня.

За її словами, поки що невідоме місце перебування українців. Денісова додала, що зараз підтверджено два маршрути, за якими може відбутися процес передачі. Це – КПВВ «Майорське» та маршрут Ростов-на-Дону – Мінськ – Київ.

Тим часом, народний депутат від ОПЗЖ, проросійський політик Віктор Медведчук, якого в угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» раніше назвали «посередником» у передачі утримуваних, заявив, що йому передають чотирьох жінок (раніше говорили про дев’ять осіб). Він додав, що ще вчора писав листа до СБУ з проханням про таку передачу на КПВВ «Майорськ».

Водночас правозахисники пишуть, що цих людей іще вчора вдень вивезли в Росію, щоб потім через Білорусь повернути в Україну літаком Медведчука. За їхніми даними, це був запасний варіант, якщо СБУ і президент Володимир Зеленський не погодяться на «Майорськ».

Вчора омбудсмен заявила, що бойовики ОРДЛО 20 або 21 січня передадуть Україні дев’ятьох незаконно утримуваних осіб.

Денісова також зауважила, що процес переговорів щодо обміну заморожений.

«ОБСЄ не має відношення до будь-якого обміну. Питання звільнення незаконно утримуваних (осіб – ред.) обговорюються насамперед на ТКГ в Мінську. І зараз можна сказати, що процес заморожений, нічого не відбувається», – додала омбудсмен.

16 січня в підтримуваних і скеровуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, заявили, що вирішили «в односторонньому порядку» передати владі України деяких утримуваних ними ув’язнених громадян України. За їхніми словами, йдеться про групу жінок, літніх і важко хворих осіб, у яких російські гібридні сили не бачать загрози для себе.

При цьому в заяві від імені обох угруповань стверджується, що передача має відбутися «за посередництва Віктора Медведчука», про що вони повідомили його листом попереднього дня, 15 січня.

Угруповання не уточнили, в чому має полягати це «посередництво» і між якими саме сторонами, враховуючи, що передача, за їхніми ж словами, «одностороння», тобто здійснювана не в результаті переговорів із кимось.

Українська делегація в ТКГ розкритикувала роль Медведчука в поверненні українців із ОРДЛО, заявивши, що він і Росія намагаються «використати полонених у своїх політичних інтересах».

29 грудня 2019 року відбувся обмін утримуваними особами – на вільну територію України повернулися 76 людей: 12 військових і 64 цивільних. Серед звільнених – журналіст Станіслав Асєєв, спецпризначенці Сергій Глондар та Олександр Коріньков, викладач і публіцист Олег Галазюк.

Україна віддала 124 особи – колишніх «беркутівців», яких обвинувачують у розстрілі людей на Майдані в 2014 році; обвинувачених у теракті в Харкові 2015 року, яких засудили до довічного ув’язнення; військовополонені росіяни, колаборанти (засуджені за відповідні злочини), фігуранти кримінальних справ, пов’язаних з підтримкою російських окупаційних сил на Донбасі та з тероризмом.

Останній обмін утримуваними між Україною та російськими гібридними силами на Донбасі відбувся 16 квітня 2020 року. З полону звільнили 20 осіб, а українська сторона передала угрупованням Кремля 14. У списках спочатку значилося 18 прізвищ, але 4 не погодилися повертатися в ОРДЛО.

НБУ зберіг облікову ставку на рівні 6%, але «готовий підвищувати» її

Posted on Leave a commentPosted in Економіка, Новини

Правління Національного банку України 21 січня вирішило залишити облікову ставку без змін на рівні 6%, повідомила пресслужба НБУ.

«Зважаючи на наявний баланс ризиків, здебільшого тимчасовий характер проінфляційних факторів, а також слабку інвестиційну активність та пригнічені настрої бізнесу на тлі посилення карантину, правління Національного банку зберегло облікову ставку незмінною в січні 2021 року – на рівні 6%. Надалі Національний банк готовий підвищувати облікову ставку для приведення інфляції до цілі», – ідеться в повідомленні регулятора.

«Цільовоим діапазоном» інфляції в НБУ називають показник 5% із відхиленням у межах 1% в обох напрямках.

У квітні 2020 року Національний банк України знизив облікову ставку із 10 до 8%. 11 червня того ж року регулятор знизив цей орієнтир до 6% – найнижчого рівня за історію незалежної України. Відтоді вже понад 7 місяців ставка залишається незмінною.

Зміна облікової ставки впливає на вартість кредитів, що надаються Нацбанком комерційним банкам. Чим вона вища, тим дорожче обходяться банкам позики рефінансування, тим дорожче вони пропонують власні кредити, тим менше позичальників оформляють позики.

Коли інфляція та ризики макроекономічної нестабільності в країні посилюються, центральний банк підвищує облікову ставку та проводить жорстку монетарну політику. Це означає, що кредитувати вже більш ризиковано, тому ціна на гроші в економіці зростає.

При зменшенні інфляції та поліпшенні макроекономічної ситуації облікова ставка зазвичай знижується і це спричиняє поступове здешевлення депозитів та кредитів.